1.2.2. Зміст пасивних операцій банків,

відображення зобов'язань та капіталу банку в балансі

Основні операції банків - це акумулювання тимчасово вільних коштів юри­дичних і фізичних осіб, що становить суть пасивних операцій. Розрізняють такі складові пасивних операцій:

• операції, що формують власні кошти;

• операції, що формують залучені кошти;

• операції, що формують позичені кошти.

Залучені кошти становлять найбільшу питому вагу в структурі паси­вів банків.

Залучені кошти переважно формуються за рахунок депозитів та емі­сії цінних паперів власного боргу, однак деяку частку становлять і позабалан­сові форми залучення.

До позабалансових джерел залучення ресурсів відносять сек'юри-тизацію активів.

Позичені кошти - це кредити, одержані в інших банках, кредити Національного банку України та кошти, отримані від емісії та продажу об­лігацій банків.

34

Облігації - це цінні папери, які характеризують не права власності, а кредитні взаємовідносини, тому кошти, отримані банками від емісії облі­гацій, не є їх власним капіталом (як при емісії акцій). Ці кошти банки одер­жують від власників облігацій у довгострокову позику. Через певний термін банк повинен повернути номінальну вартість їх власникам і сплатити їм фік­сований дохід.

Залучені і позичені кошти банку - це його зобов'язання перед контр­агентами (клієнтами).

Джерела формування банківських ресурсів розміщуються в таблиці балансу банку в нижній частині - «пасиви».

Ця частина включає не тільки зобов'язання банку, а і його регулятив­ний капітал (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Балансовий звіт банку на 31 грудня 20X1 року

(тис. грн)

Кожна банківська операція, що реєструється в балансі, повинна ана­лізуватися з позиції бухгалтерської облікової формули балансу, а також відо­бражатися двома змінами в бухгалтерському балансовому рівнянні:

Активи = Зобов'язання + Капітал. (1.1)

Зобов'язання банку в балансі розміщуються в порядку черговості їх повернення контрагентам.