4.5.1. Суть і види лізингу

Лізинг можна охарактеризувати як господарську операцію, за якою суб'єкт господарювання має право користуватися майном, що йому не належить на правах власності, а взяте ним в оренду на довгий термін за відповідну плату.

Суб'єктами лізингу є банківські установи, установи небанківської системи, підприємці та підприємства, виробники об'єкта лізингу.

Об'єктами лізингу виступають такі товари - оргтехніка, транспортні засоби, обладнання та нерухомість.

Однак більшість банків віддають перевагу опосередкованим формам участі в лізингових угодах. Ці форми такі:

• створення власної дочірньої лізингової компанії;

• створення разом з іншими банками, кредитними установами, ін­шими суб'єктами господарювання спільних лізингових компаній;

• кредитне обслуговування лізингових компаній (включаючи фак­торингове).

Специфіку лізингових відносин показано нарис. 4.8. Лізингові операції поділяють на кілька груп, залежно від:

• характеру відносин власності;

• природи об'єкта лізингу;

• ринку, на якому здійснюються лізингові операції.

189

Рис. 4.8. Специфіка лізингових відносин

Залежно від характеру власності лізинг класифікують:

• на оперативний;

• фінансовий;

• зворотний;

• револьверний.

За природою орендованого об'єкта лізинг поділяють:

• на лізинг рухомого майна;

• лізинг нерухомого майна;

• лізинг споживчих товарів тривалого використання;

• лізинг «секонд-хенд».

Залежно від лізиногового ринку лізинг класифікують на внутрішній та міжнародний, який, у свою чергу, поділяють на експортний лізинг (лізин-гоодержувач перебуває в іншій країні відносно постачальника та лізиного-давця), імпортний лізинг (постачальник об'єкта - в іншій країні), транзитний (усі суб'єкти лізингу - у різних країнах).