7.1.2. Основні види рахунків в іноземній валюті, їх характеристика

Розширення міжнародної торгівлі товарами і послугами перетворює кордони багатьох країн на умовні лінії на географічній карті. Але ва/ноти в більшості з них усе ж залишаються самостійною і невід'ємною складовою економіки.

У міжнародних економічних відносинах місцева валюта одного учас­ника є іноземною валютою для іншого. Наприклад, імпортерам доводить­ся сплачувати в іноземній валюті за товари, які вони купують на зовнішніх

269

ринках. Для цього їм слід звернутися в банк і купити потрібну кількість іно­земної валюти в обмін на валюту своєї країни. У свою чергу, експортерам над­ходять платежі в іноземній валюті, яку вони можуть отримати на валютний рахунок у своєму банку або продати в обмін на національну (або на іншу іно­земну валюту, наприклад долари США, евро).

Головними умовами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здій­снення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.

Отже, відповідно до вищезазначеного, важливою послугою банків для здійснення операцій із валютою є відкриття і ведення рахунків юридич­ним та фізичним особам.

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу і за­доволення потреб клієнтів, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, за­твердженої постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003 року (із змінами і доповненнями), відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки в іноземній валюті (рис. 7.1):

• поточні;

• розподільчі;

• депозитні (вкладні).

Рис. 7.1. Рахунки в іноземній валюті

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривають суб'єктові госпо­дарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законо­давства України в безготівковій і готівковій іноземних валютах для здійснення поточних торговельних і неторговельних операцій, визначених законодав­ством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (по­зик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки призначені для збереження коштів та одержання доходу.

270

Може використовуватися розподільчий рахунок, який призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи - резидента, та обов'язкового продажу частини цієї іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Особливу увагу треба звернути на те, що в даний час на поточні ра­хунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів кошти зараховуються через розподільчі рахунки і безпосередньо на поточні рахунки.