2.2.2. Депозитна політика банку

Важливим інструментом формування ресурсної бази є депозитна політика банку. Звідси депозитна політика банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів і визначення

55

найефективнішої комбінації її джерел. Мета депозитної політики полягає в досягненні максимального прибутку за всебічного задоволення потреб клі­єнтів у депозитних послугах. Для отримання прибутку банки використову­ють залучені кошти юридичних і фізичних осіб для здійснення кредитних та інвестиційних операцій за більш високі процентні ставки. їхня додана вар­тість створюється шляхом забезпечення розподілу ризику та ліквідності, а також надання інформаційних послуг. Отже, депозитні операції банків тісно пов'язані з активними операціями і відповідно впливають на ефективну ді­яльність банку.

Для забезпечення ефективної діяльності банків важливим є розроб­лення оптимальної депозитної політики, яка би враховувала інтереси банку як суб'єкта господарювання, клієнта і економіки країни загалом. У процесі розроблення оптимальної депозитної політики банку потрібно враховувати такі ключові принципи:

• максимізація прибутку;

• диверсифікація банківських ресурсів з метою мінімізації ризику;

• зв'язок депозитних, кредитних та інших операцій банку між собою для підтримки його стабільності, надійності, фінансової стійкості тощо.

Кожен банк індивідуально підходить до формування власної депо­зитної політики. Тут беруться до уваги умови, за яких банк може проводи­ти депозитні операції, межі депозитних ставок та принципи їх формування, види депозитів, які пропонуються банком, кваліфікація персоналу, який бере участь у депозитній роботі, можливості диверсифікації ресурсів. Депозитна політика повинна бути підпорядкована загальним банківським вимогам, тоб­то поєднання ліквідності, дохідності і ризику.