3.1.5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків, акредитивів

Під час здійснення безготівкових розрахунків у формі розрахункових чеків використовується такий платіжний інструмент, як розрахунковий, чек.

Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) бан­ку-емітентові, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю за­значеної в чеку суми коштів. Чеки використовують лише для безготівкових перерахувань із рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів (чекодер­жателя).

Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремо­му аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» у банку-емітенті. Для цього платник подає в банк заяву про видачу чекової книжки і платіжне доручення для депонування коштів. Чеки виготовляє на замовлення банку Банкнотно-монетний двір НБУ чи інше спеціалізоване підприємство на спеціальному папері з дотриманням усіх вимог, передбачених Інструкцією. Чеки брошуру­ються в розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки - один рік (день оформлення чекової книжки не враховується). Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватись за погодженням із банком-емітентом і використовуватись для розрахунків із будь-яким кон­кретним постачальником або з різними постачальниками.

При видачі чекової книжки банк проставляє в ній суму заброньова­них коштів для оплати чеків. Оформляючи чеки, чекодавець заповнює корі­нець до нього, в якому проставляє суму невикористаних коштів. Такий же механізм при оформленні кожного наступного чека.

Чекодавець виписує чек під час здійснення платежу, передає його отримувачу коштів за отримані від нього товари чи надані послуги. Прийма­ючи чек до оплати за товари, чекодержатель перевіряє:

• відповідність його встановленому зразку;

• правильність заповнення;

• відсутність виправлень;

• відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;

• строк дії;

• достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;

• наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця.

Чекодержатель встановлює особу пред'явника чека за документом, що її посвідчує. Після перевірки чекодержатель відриває чек від корінця, ста-

98

вить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує чек. Далі чекодержатель здає в банк чеки разом з 4-ма примірниками реєстру розрахункових чеків. У свою чергу, банк чекодержателя зобов'язаний переві­рити заповнення реквізитів чеків і їх реєстрів та своєчасність пред'явлення їх до оплати. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відпо­відного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків чеками банк чекодержате­ля приймає чеки з 4-ма примірниками реєстру чеків і разом з другим і тре­тім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У такому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, лише після отримання їх від банку-емітента. Зробивши перевірку, банк-емі-тент списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чеко­держателя. Сплачений чек разом із примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».

Банк-емітент може відмовитися від оплати чека в таких випадках:

• чек або реєстр чеків виписані з порушенням чинних вимог;

• чек виписаний на суму, яка перевищує заброньовану.

Нарис. 3.3 відображено схему здійснення розрахунків чеками за умо­ви обслуговування різними банками.

Рис. 3.3. Схема здійснення платежу з використанням розрахункових чеків:

1 - подання платником до обслуговуючого банку заяви для отримання чекової

книжки і платіжного доручення для депонування коштів;

2. - депонування коштів банком платника на рахунку «Розрахунки чеками»;

3. - отримання платником чекової книжки в банку;

4. - виписування платником чека на підставі пред'явлених документів на товар або

послуги і передача його отримувачу коштів;

5. - відвантаження отримувачем товару;

6. - подання отримувачем в обслуговуючий банк чека і 4-х примірників реєстрів;

7. - перевірка банком отримувача правильності оформлення реєстрів і реквізитів

чеків, своєчасність пред'явлення його до оплати та інкасування чека і другого та третього примірників реєстру чеків до банку-платника;

8. - списання банком платника коштів із депонованого рахунку платника;

9. - перерахування коштів банком платника на рахунок чекодержателя;

10 - зарахування суми коштів, яка вказана в чеку, на рахунок отримувача.

99

Чеки - це одна із найвигідніших постачальникові (отримувачеві кош­тів) форм розрахунків. Ця форма розрахунків забезпечує:

• гарантію оплати;

• зближення моментів оплати та постачання товару.

Однак чеки вимагають попереднього вилучення коштів платників.

Далі розглянемо акредитивну форму розрахунків. Слід зазначити, що акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бе-нефіціаром і заявником акредитива.

За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконан­ня зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

• покритий - акредитив, за яким бронюються кошти платника;

• непокритий - акредитив, оплата за яким гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним (зазначається в акредитиві).

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований бан-ком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулю­вання заявник може надати бенефіціарові лише через банк-емітент, який по­відомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Порядок відкриття акредитива залежить від його виду.

Для виконання акредитива отримувач грошових коштів подає до ви­конуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що під­тверджують виконання всіх умов акредитива.

У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не проводиться.

Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен не­гайно повідомити про це отримувача грошових коштів і банк-емітент із за­значенням причин відмови.

У разі, якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком до­кументи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам

100

акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від ви­конуючого банку суму, що сплачена з порушенням умов акредитива.

У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.

Схему документообороту та платежів при розрахунках акредитивами показано нарис. 3.4.

Рис. 3.4. Схема здійснення розрахунків за покритим акредитивом, відкритим у банку-еміненті:

1. - укладення угоди купівлі-продажу;

2. - подання заяви банку-еміненту на відкриття покритого відкличного / безвід-

кличного акредитива;

3. - депонування коштів на рахунку «Розрахунки акредитивами»;

4. - банк-емітент повідомляє банк бенефіціара про відкриття акредитива;

5. - банк бенефіціара повідомляє бенефіціара про відкриття й умови акредитива;

6. - відвантаження продукції;

7. - подання розрахункових документів;

8. - пересилання документів між банками;

9. - перевірка всіх умов акредитива на підставі реєстру документів і списання коштів

з рахунку «Розрахунки акредитивами»;

10. - перерахування коштів на рахунок бенефіціара;

11. - зарахування коштів на рахунок бенефіціара.

Закривають акредитив у разі:

1. закінчення строку дії акредитива (у всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання доку­ментів для платежу);

2. відмови отримувача грошових коштів від використання акреди­тива до закінчення строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;

3. повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.

Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емі­тент. Одночасно із закриттям акредитива виконуючий банк негайно повертає

101

банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. У свою чергу, банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.

Переваги акредитивної форми розрахунків полягають у тому, що вона забезпечує гарантію оплати постачальникові. Однак акредитивна форма розрахунків вимагає попереднього вилучення коштів у платника, а при за­тримці відкриття акредитива викликає затримку відвантаження товарів по­стачальником.