6.3.4. Форми випуску цінних паперів і способи їх зберігання

Для конкретного ознайомлення із депозитарною діяльністю установ Націо­нальної депозитарної системи треба з'ясувати, за якими формами випуска­ються цінні папери.

Емітенти, що забезпечують випуск цінних паперів у документарному варіанті, виготовляють бланки сертифікатів цінних паперів: на кожний цін­ний папір - один сертифікат, що називається одинарним сертифікатом, або сертифікати, що відображають право їхніх власників одразу на кілька одинар­них цінних паперів, - сумарні сертифікати.

Одинарні і сумарні сертифікати можуть як передаватись на руки їхнім безпосереднім власникам, так і депонуватись у зберігачів чи в де­позитаріях.

Депонування сертифікатів у сховищах зберігача - це операція зне-рухомлення цінних паперів, тобто переведення документарних цінних па­перів у бездокументарну форму з метою забезпечення їх подальшого обігу у формі облікових записів на рахунках у цінних паперах.

За бездокументарної емісії весь випуск цінних паперів оформляєть­ся глобальним сертифікатом. Глобальні сертифікати містять усі реквізити, необхідні для сумарного сертифіката, а також загальні умови емісії й обігу цього виду цінних паперів.

Глобальні сертифікати не можна передавати на руки безпосереднім власникам цінних паперів, вони зберігаються в депозитаріях на підставі укла­дених депозитарних договорів, тому безпосередньо у глобальному сертифіка-

256

ті вказано найменування уповноваженого депозитарію, що зберігатиме його, і найменування зберігана, якому довірено ведення реєстру власників іменних цінних паперів (якщо такого реєстру не веде сам депозитарій).

Депозитарії чи зберігані можуть зберігати сертифікати цінних папе­рів у двох формах:

• відокремленій (індивідуальній, закритій);

• колективній (відкритій).

Згідно з відокремленим способом зберігання цінних паперів, збе­рігай або депозитарій зобов'язані депонувати та вести облік сертифікатів цінних паперів (найчастіше одинарних) із зазначенням їх номерів і серій. Упакування цих сертифікатів із зовнішнього боку має відповідний іденти­фікатор депонента. Такі сертифікати цінних паперів повертають клієнто­ві (депонентові) на першу його вимогу, депозитарій (зберігай) не має права передовірити зберігання сертифікатів, закласти їх для кредитних операцій, здійснювати з ними інші операції, крім тих, які обумовлені в договорі на їх депонування.

Цінні папери, сертифікати яких подано в депозитарій на умовах ко­лективного зберігання (сумарні і глобальні сертифікати), є загальною пайо­вою власністю всіх клієнтів депозитарію, котрі здали на зберігання цінні па­пери того ж випуску. Отже, клієнти є власниками тільки визначеної кількості цінних паперів цього випуску, без ідентифікації серій і номерів. Частка (пай) власності в загальному фонді цінних паперів відкритого зберігання визнача­ється за номінальною вартістю цінних паперів або за їх кількістю.