4.2.5. Банківський кредитний моніторинг

Кредитний моніторинг - це контроль банку впродовж усього процесу кре­дитування. Попередній моніторинг здійснюється ще до терміну видавання кредиту, оперативний моніторинг передбачає періодичний аналіз кредитного досьє позичальника, форм забезпечення кредиту, перегляд кредитного порт­феля банку (оцінку виданих кредитів), зовнішні аудиторські перевірки.

У процесі контролю за кредитними операціями особливу увагу банк повинен приділяти таким проблемам: дотримання принципів кредитування (цільової спрямованості, забезпеченності, терміновості); виявлення проблем­них кредитів і розроблення заходів із ліквідації заборгованості.

З огляду на важливість моніторингу створюються в банках окремі структурні підрозділи з перевірки кредитів.

Кредитний моніторинг можна розділити також на внутрішній та зовнішній.

Внутрішньобанківський моніторинг характерний тим, що тут конт­роль здійснюється, переважно, за документами, які відповідають тому чи іншому етапові процесу кредитування, при цьому оцінюється ступінь кре­дитного ризику.

До зовнішнього моніторингу належать зустрічні перевірки руху то­варів, придбаних за рахунок кредитних коштів; зустрічі та переговори з по­зичальниками, які допустили прострочення платежів, телефонні дзвінки, листування, інспекційні перевірки на місцях, зустрічі та переговори із пору­чителями позичальників.

162

Кредитний моніторинг за цільовим використанням кредиту роз­починається тоді, коли позичальник подає платіжне доручення на перера­хування кредитних коштів. Усі реквізити платіжного доручення звіряють з умовами кредитного договору - це попередній контроль за цільовим призна­ченням кредиту.

Оперативний контроль за цільовим використанням кредиту розпо­чинається після одержання позичальником об'єкта кредиту.

Важливий напрям банківського кредитного моніторингу - оціню­вання стану його забезпечення. Такий контроль також розподіляють на попе­редній і поточний.