logo
Банківські операції Коцовська

7.4.3. Порядок отримання резидентами

кредитів в іноземній валюті від нерезидентів

У зв'язку з тим, що в Україні існує режим валютного регулювання, операції з надання кредитів мають певні обмеження, що коригуються залежно від ситу­ації на фінансовому та валютному ринках України.

Кредитування резидентів в іноземній валюті від нерезидентів та на­дання резидентами позик нерезидентам регламентується Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нере­зидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (по­станова № 270 Правління НБУ від 17.06.2004 p., зі змінами і доповненнями).

Кредити в іноземній валюті в безготівковій формі від нерезидентів можуть одержувати резиденти України для використання їх за цільовим при­значенням, визначеним договором.

Резиденти-позичальники залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором. Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами Укра­їни та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивіду­альну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України.

Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиденто­ві кредиту шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов'язання­ми резидента-позичальника згідно із зовнішньоторговельним контрактом без зарахування цих коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, то перерахування коштів нерезидентові з метою погашення заборгованості (основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісійних, не-

316

устойки, інших зборів, установлених договором) за таким кредитом здійсню­ється за умови подання резидентом-позичальником обслуговуючому банкові оригіналів та копій документів, які підтверджують надходження в Україну продукції, виконання робіт і надання послуг в Україні.

Оригінали документів повертаються резидентові-позичальнику про­тягом двох робочих днів, а їхні копії залишаються на зберіганні в обслугову­ючому банку.

Якщо договором із нерезидентом передбачено надання резидентові-позичальнику кредиту із зарахуванням коштів на його рахунок, відкритий за межами України, який використовується резидентом на підставі відповідної індивідуальної ліцензії Національного банку, то перерахування нерезиденто­ві коштів з рахунку резидента-позичальника, відкритого в уповноваженому банку, з метою погашення такого кредиту здійснюється за умови подання ре­зидентом-позичальником оригіналу реєстраційного свідоцтва і засвідчених іноземним банком або іншою іноземною фінансовою установою оригіналів чи копій платіжних документів, які підтверджують сплату кредитних коштів іноземним кредитором резидентові-позичальнику та подальше використан­ня цих коштів.

Кредити, які одержують від нерезидентів фізичні особи, не зареє­стровані як суб'єкти підприємницької діяльності, мають зараховуватися на їхні рахунки, відкриті в уповноважених банках України або в іноземних бан­ках. Такі кредити фізичні особи можуть одержувати на строк не менше ніж на півроку. У разі надходження кредиту на рахунок фізичної особи, відкритий в уповноваженому банку, його погашення здійснюється з цього рахунку.

Використання фізичними особами кредитних коштів здійснюється як у безготівковій, так і в готівковій формах.

Перерахування фізичними особами коштів на виконання боргових зобов'язань за укладеними договорами здійснюється з рахунків фізичних осіб, відкритих в уповноважених банках. Купівля фізичною особою інозем­ної валюти для погашення основного боргу та сплати процентів, комісій, не­устойки проводиться через мережу пунктів обміну іноземних валют або каси банків чи на міжбанківському валютному ринку України.

Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зо­бов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від нерези­дентів кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком.

Уповноважені банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку на право здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках (далі - уповноважені банки), після підпи­сання договору з нерезидентом про залучення кредиту на строк понад один рік, але до фактичного отримання коштів за кредитом зобов'язані подати

317

територіальному управлінню, в якому банку відкрито кореспондентський рахунок, два примірники оформленого належним чином повідомлення про договір.

Якщо за договором із нерезидентом передбачено залучення кредиту на строк до одного року, то уповноважені банки мають подати повідомлен­ня протягом 10 робочих днів з дати набрання чинності, а також прострочен­ня погашення такого кредиту (загальний строк з урахуванням пролонгації кредиту перевищує один рік) і пролонгації кредиту на строк, що перевищує один рік.

У разі зміни умов договору з нерезидентом (зміна кредитора, суми кредиту, строку погашення, процентної ставки) уповноважений банк не піз­ніше як через два місяці з дати набрання чинності відповідних змін надсилає територіальному управлінню два примірники повідомлення зі змінами.

Не потребують реєстрації Національним банком договори з одер­жання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, які залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України.

Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку за місцем знахо­дження обслуговуючого банку.

Територіальне управління реєструє договір і видає реєстраційне сві­доцтво у строк, що не перевищує семи робочих днів із дати надходження за­значених документів до територіального управління.

Оригінал реєстраційного свідоцтва оформляють на бланку тери­торіального управління і територіальне управління надсилає його рези-дентові-позичальнику або видає під розпис представникові резидента-позичальника.

Копія реєстраційного свідоцтва залишається в територіальному управлінні.

Територіальне управління надсилає обслуговуючому банку копії ви­даних резидентам-позичальникам реєстраційних свідоцтв разом із примір-- никами повідомлень про договір резидентів-позичальників протягом п'яти робочих днів із дати їх видачі.

Підставою для відмови у видачі територіальним управлінням рези-дентові-позичальнику реєстраційного свідоцтва є:

318

Реєстраційне свідоцтво дійсне за наявності реєстраційного но­мера, дати та відбитка печатки територіального управління на весь час ко­ристування кредитом (визначений договором), якщо протягом 180 днів від дати його видачі резидент-позичальник одержав кредит повністю або його частку.

Видавання кредитів в іноземній валюті та їх погашення здійснюється тільки безготівково. Для їх погашення резиденти-позичальники можуть ви­користовувати отриманий валютний виторг або купити валюту на УМВБ.

7.4.4. Порядок надання резидентами

кредитів в іноземній валюті нерезидентам

Кредити в іноземній валюті нерезидентам надають тільки резиденти - юрди-чні особи, а також резиденти - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Резиденти надають кредити нерезидентам лише за рахунок коштів в іноземній валюті, які не були придбані на міжбанківському валютному ринку України або отримані як кредити. Вони надаються на визначений відповід­ним договором строк на умовах повернення.

Завданням кредитування експорту є надання в розпорядження екс­портера грошових коштів для покриття його витрат від початку виробництва товару і до отримання плати за нього. Експортне кредитування можна роз­глядати як:

Найчастіше формою експортних короткострокових кредитних опе­рацій є аванси під інкасо, акредитив з авансом, також використовується вра­хування та акцепт векселя, для надійних клієнтів банки можуть надавати овердрафт як у національній, так і в іноземній валюті для забезпечення мож­ливості здійснення торговельних операцій (рис. 7.9).

319

Акредитив з авансом називають і «акредитивом із червоною смугою», оскільки помітка про аванс на ньому робилась червоним чорнилом, для того щоб привернути увагу.

Акредитив з авансом використовують, якщо потрібно кредитувати експортера перед відвантаженням товару.

В умовах акредитива має бути чітко вказано, яка частка його загаль­ної суми становить аванс. Як правило, сума авансу не перевищує 85% загаль­ної суми акредитива.

Якщо експортер регулярно і на великі суми отримує векселі або чеки від іноземних партнерів, доцільніше використати факторинг.

Факторинг як метод кредитування експорту розглядають як продаж права щодо вимоги торговельних боргів.

Експортний факторинг вигідно використовувати за умови, що екс­портер має проблеми з грошовими потоками та здійснює торгівлю на умовах відкритого рахунку.

Результатом використання факторингу є можливість розширення обсягу торговельних угод, використання додаткового джерела фінансування та економії управлінських видатків.

Використання факторингу є зручним методом фінансування експор­тера, якщо термін кредитування - від трьох до шести місяців. У разі потреби фінансування з більш тривалими строками використовують форфейтинг.

Форфейтинг - кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов'язань.

Якщо факторинг використовується для кредитування короткостро­кової заборгованості усередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання усіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окре­мих експортних вимог, зазвичай середньо- і довгострокових.

Спільні риси між факторингом та форейтингом полягають у тому, що ці методи використовуються для скорочення заборгованості в результаті продажу вимог.

Серед недоліків форфейтингу заведено виділяти два: висока вартість операції та складність знайти форфейтера.

320