5.2.2. Порядок надання і погашення кредитів шляхом врахування векселів

Врахування векселів полягає в тому, що банк купує у векселедержателя (по­стачальника) за індосаментом на ім'я банку векселі до настання терміну пла­тежу за ними. Банк стає кредитором-векселедержателем, терміново оплачує пред'явникові вексель, стягуючи на свою користь суму дисконту.

Сума дисконту (знижка від номінальної суми векселя) якраз і є до­ходом банку при врахуванні векселів.

Сума дисконту визначається від номінальної вартості векселя за об­ліковим процентом за період, що залишається до погашення векселя. Тому врахування банками векселів ще називають обліковим кредитом, або дис-

218

контним кредитом, цей кредит короткостроковий, на встановлену суму лі­міту.

Розраховують суму дисконту за формулою:

(5.1)

де Д - сума дисконту;

Н - номінальна сума векселя;

Т - строк у днях від дня обліку до дня платежу;

П - обліковий процент (процентна ставка річна).

Ціна векселя, яку отримує векселедержатель як суму облікового кре­диту, визначається так:

(5.2)

де Ц - ціна (сума) облікового кредиту.

За векселем, що передбачає платіж не в місці врахування, стягують у дисконтному банку з векселедержателя порто (поштові видатки) і дамно (комісія іногороднім банкам за інкасування іногородніх векселів), а також можуть використовувати дві процентні ставки за цього кредитування.

Розрахунок суми, яка належить до сплати пред'явникові векселя, може здійснюватися в цьому разі за формулою:

(5.3)

де Р - сума, що виплачується пред'явникові за врахований вексель;

S - номінальна сума векселя;

і - процентна ставка, за якою нараховуються проценти на номінальну суму векселя;

д - дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і проценти, що утри­муються на користь банку;

v - процентна ставка, за якою нараховується комісія;

g - процентна ставка, за якою нараховується дамно;

р - сума порто;

п - кількість днів року;

ді - кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем;

д2 - кількість днів від дня, з якого нараховуються проценти на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.

Банкам вигідні операції облікового кредиту ще й тому, що цей вид кредиту не лімітується центральним банком, тобто кожен банк керується лише

219

наявністю власних кредитних ресурсів, розробленою кредитною політикою та дотриманням загальних економічних нормативів ризику. Правда, дохід банк хоча і стягує при оформленні договору на врахування векселів, перераховує на дохідний рахунок після того, як вексель буде оплачений платником.

Векселепред'явник (векселедержатель, індосат) подає в банк для одержання облікового кредиту такі документи:

• заява;

• реєстр векселів. Іногородні векселі, що будуть оплачуватися не за місцем знаходження дисконтного банку, записуються в окремий реєстр;

• оригінали векселів;

• дві ксерокопії кожного із векселів з лицьового та зворотного бо­ків;

• копії установчих документів;

• баланс і звіт про фінансові результати на останню звітну дату;

• комерційний контракт;

• довідка про операції на поточному рахунку.

Опрацювання працівниками вексельного підрозділу банку векселів у процесі їх врахування проходить у такому порядку:

• перевірка векселів, а також проставлених на них бланкових індо­саментів;

• трансформація бланкових індосаментів у банківські (позичальник, проставивши бланкові індосаменти, повинен залишити перед сво­їм підписом достатньо місця, щоби банк поставив свій штамп);

• перевірка реєстру і векселів на економічну та юридичну надій­ність;

• реєстрація векселів у Книзі реєстрації;

• учинення на векселях і в реєстрі реєстраційних номерів;

• оформлення кредитної оцінки, передання у кредитний комітет (комісію).

Юридична експертиза передбачає перевірку справжності векселів та законності володіння векселями (володарями векселя є ремітент, останній індосат, пред'явник векселя), а також перевірку складення векселя згідно з вимогами, перевірку правильності акцепту, індосаментного ряду, наявності хоча б 2-х підписів (векселедавця і першого векселедержателя).

Економічна експертиза полягає в тому, що перевіряють платоспро­можність не тільки позичальника-ремітента, векселедавця та платника, а й індосантів.

Кредитний комітет надає остаточний дозвіл на цей вид кредитуван­ня, відкриває ліміт кредитування, який не перевищує загальної суми креди-

220

тоспроможності позичальника та залежить від вартості векселів, поданих до врахування.

Після укладення договору на врахування оформляють Відомість ре­єстрів, поданих до врахування векселів, де вказано кількість і суму векселів. Векселі приймають на зберігання у сховище банку за Актом прийняття-пере-давання векселів.

Для своєчасного отримання банком платежу від векселедавця чи ак­цептанта банківські працівники на кожний робочий день складають Терміно­ву відомість врахованих векселів у двох примірниках (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Векселедавцям та акцептантам банк посилає спеціальні повідомлен­ня для здійснення ними оплати врахованих векселів у день настання терміну платежу.

Дисконтний банк повинен також слідкувати за станом заборгованос­ті кожного позичальника, який отримав обліковий кредит, тому оформляєть­ся спеціальна Книга обліго (винен) вексельних позичальників, яка має форму особових рахунків, відкритих для пред'явників та платників за векселями. Після своєчасного отримання платежу у відомості роблять відмітку «погаше­но», а також на оплаченому векселі (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Врахування векселів із погашенням у дисконтному банку:

1. - подання векселя і документів до врахування;

2. - платіж за векселем мінус дисконт; З, 4, 5 - опрацювання векселя в банку;

6. - подання векселя до платежу;

7. - оплата векселя платником, погашення його.

221

Є ще два різновиди облікового кредиту - безоборотне врахування та врахування з реверсом.

За безоборотного врахування пред'явник векселя вибуває з числа осіб, що зобов'язані за цим векселем. В індосаменті на ім'я банку проставля­ється відповідне застереження.

Врахування векселів із реверсом передбачає таку ситуацію, коли пред'явник векселя оформляє банкові позавексельне зобов'язання на викуп цих векселів до настання строку платежу за ними.