logo search
Банківські операції Коцовська

2.2.1. Економічна суть депозитів, їх класифікація

Однією з важливих функцій банків є мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал. Основну суму залучених коштів станов­лять тимчасово вільні грошові кошти, що виникають на основі кругообороту промислового і торгового капіталу, особисті грошові заощадження населен­ня. Залучені кошти становлять більшу частину ресурсів банків.

У Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (де­позитних) операцій з юридичними і фізичними особами (постанова № 516 Правління НБУ від 03.12.2003 р.) термін «вклад (депозит)» означає, що це гро­шові кошти в готівковій чи безготівковій формі у валюті України або інозем­ній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які на­дійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові відповідно

54

до законодавства України та умов договору, а «вкладник» - це юридична чи фізична особа, яка здійснює розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на банківські вкладні (депозитні) рахунки на договірних умовах. Звідси операції, пов'язані із залученням коштів на вклади (депозити), називають депозитними. Депозитним може бути будь-який раху­нок, який відкритий у банку - юридичній або фізичній особі і на якому збе­рігаються їхні кошти. Це означає, що всі клієнтські рахунки є депозитними. Загальну класифікацію вкладів (депозитів) відображено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Класифікація депозитів

Банківська практика характеризується великим різноманіттям депо­зитів. Це пояснюється тим, що банки прагнуть якнайповніше задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги та залучити заощадження і вільні грошові капітали на банківські рахунки.