8.3. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками

Комерційні банки проводять операції з фінансування і кредитування капітальних вкладень. Капітальні вкладення - для використання суспільством валового національного продукту для створення нових, а також технічне переозброєння, реконст­рукцію та розширення діючих основних фондів виробництва і не­виробничого призначення. Як важливий фактор розширеного суспільного відтворення капітальні вкладення спрямовані на створення матеріально-технічної бази суспільства, впровадження в народне господарство досягнень науково-технічного прогресу, формування матеріальних умов для зростання й удосконалення суспільного виробництва і підвищення матеріального добробуту народу. Сучасна інвестиційна політика вимагає забезпечити соціальну спрямованість і високу народногосподарську ефективність капітальних вкладень, а також їх використання переважно на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств. Капітальні вкладення забезпечуються грошовими коштами з різних джерел, основним з яких є національний дохід, що створюється у сфері матеріального виробництва.

У практиці забезпечення капітальних вкладень грошовими коштами існують різні за характером джерела. До них належать:

• власні кошти інвесторів (прибуток, амортизаційні відрахування);

• позичкові кошти (облігаційні позички, банківські кредити);

• залучені кошти (кошти під продажу цінних паперів, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

• бюджетні інвестиційні асигнування і кошти позабюджетних фондів.

Структура коштів, які направляються на капітальні вкла­дення, залежить від того, хто є інвестором і яку форму власності він уособлює. Так, інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади й управління країни, областей та інших адмі­ністративно-територіальних утворень, а також державні підпри­ємства й організації. У першому випадку капітальні вкладення

здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабю­джетних фондів і позичкових коштів.

Частка довгострокового кредиту в джерелах фінансуван­ня державних капітальних вкладень порівняно ще мала. Розви­ток ринкових відносин у народному господарстві створює умо­ви, необхідні для розширення кредитних відносин у сфері капітального будівництва.

Розрізняють два основні методи забезпечення капітальних вкладень грошовими коштами - безповоротний, або фінансування, та поворотний, або кредитування.

Безповоротне надання коштів не передбачає їх повернення у наперед встановлені строки. У такому порядку використову­ються бюджетні асигнування, власні та залучені кошти інвесторів і, як правило, кошти спеціальних позабюджетних фондів.

Поворотне надання коштів, або кредитування, провадить­ся на умовах поворотності наданих коштів у конкретні строки та у визначених розмірах.

Банки надають довгостроковий кредит на капітальні вкладен­ня переважно на тих же принципах, на яких провадиться фінансуван­ня. Крім того, кредитування с поворотним, платним, строковим.

Довгострокове кредитування повніше, ніж безповоротне фінансування, відповідає умовам переходу до ринку. Не­обхідність погашення кредиту й оплати процентів за користуван­ня ним більшою мірою спонукає позичальників до раціонального техніко-економічного обґрунтування напряму і розміру кредиту, сприяє посиленню режиму економії в процесі його використання, а також є засобом контролю за окупністю капітальних вкладень.