logo
Ринок фінансових послуг

9.8. Управління портфелем цінних паперів (зарубіжний досвід)

В економічній статистиці зарубіжних країн застосовується ряд коефіцієнтів, індексів і абсолютних показників, які висловлюють всебічно охарактеризувати величину і ступінь вико­ристання акціонерного капіталу, ефективність вкладення засобів інвесторів у цінні папери, вартість цінних паперів та інші цінові параметри. Використовуючи закордонний досвід, у міру розши­рення лістингу Української фондової біржі та збільшення об'єму угод розпочато вираховування відповідних показників і публікація їх у діловій пресі.

Цінні папери можуть давати дохід 2-х видів:

  1. у вигляді процентів та дивідендів;

  2. у результаті зростання курсової вартості цінних паперів. Ці фактори в більшості випадків є наслідком діяльності фірми-емітента, а зростання курсової вартості буває пов'язане і з очікуванням - результатами від впровадження проекту для інвестування якого випущені цінні папери.

Для оцінки очікуваних результатів:

1) визначають початкову вартість проекту (початкові інвестиції ПІ);

2) обчислюють передбачуваний чистий дохід за період впровадження проекту та визначають:

3) підраховують додатковий грошовий потік з урахуван­ням податкових пільг на період впровадження проекту.

Після цього розраховують:

Для оцінки доцільності капіталовкладень, з урахуванням вартості майбутніх грошових потоків у часі, використовують, показники:

  1. Чиста теперішня вартість (ЧТВ):

Розрахунок PV робиться з використанням дисконтної ставки, за рівень якої приймається та ставка доходу, що могло мати фірма в разі альтернативного використання коштів.

2. Внутрішня ставка доходу (ВСД) - це міра прибутковості, що визначає таку ставку дисконту, за якої PV — ПІ, тобто ЧТВ0. Надалі ВСД порівнюють з граничною ставкою, тобто тією мінімальною ставкою, яка вважається ефективною при реалізації проекту на даному підприємстві. Частіше за все це та ставка доходу, і якою нині працює фірма і без впровадження нового проекту.

Необхідна ставка доходу (вартість капіталу) - це мінімальний майбутній дохід, на який погоджується інвестор, вкладаючи гроші в проект, шляхом купівлі цінних паперів.

Фактори, що обумовлюють вартість капіталу:

Високі доходи повинні обіцяти ті фірми, які мають змінні надходження, грошові потоки з високою часткою заборгованості та без міцної фінансової репутації.

На низькі доходи погоджуються покупці цінних паперів тих фірм, де доходи зростають, низька заборгованість, добра фінансова репутація.

Використання зовнішніх джерел для фінансування проек­ту, а значить і одержання додаткового прибутку, називається фінансовим левереджем.

Цей показник є аналогом коефіцієнта еластичності і пока­зує, на скільки процентів змінюється дохід на 1 акцію зі зміною доходів фірми на 1%.

<0,4 обумовлює рівень фінансового левереджу.

Дохідність фірми також залежить від структури витрат - відношення так званих постійних витрат (у першу чергу управлінських до загальних. Залежність від цієї структури вимірюється показником рівня операційного левереджу.

Рівень загального левереджу:

Етапи оцінки інвестиційної привабливості:

1) вибір галузей (підгалузей) економіки;

2) вибір регіону;

3) вибір компанії (фірми).

Для вибору компанії (фірми) використовують:

4) показники ліквідності:

2) Показники активності:

  1. показники заборгованості: відношення боргових зо­бов'язань або довгострокових зобов'язань до активів чи капіталу та коефіцієнт кратності процентів.

4)показники прибутковості:

Вибір привабливих емітентів та їх цінних паперів може та­кож бути зроблений зіставленням показників, що характеризують дохідність цінних паперів.

Для акцій

Ринкова ціна цінних паперів Прості акції

2. У подальшому ця акція буде змінюватися під дією 3-х факторів: річних сплачених дивідендів; - темпів приросту дивідендів; дисконтної ставки (необхідна ставка, яку пропонує вико­ристовувати емітент для компенсації ризику від вкладання грошей у його фірму, тобто це норма прибутку, яку обіцяє за­безпечувати фірма при використанні отриманих інвестицій):

)