Матриця портера

До існуючих переваг можна віднести:

• прибуток навіть за наявності сильної конкурентної боротьби;

• захист від «сильних покупців»;

• переваги стосовно постачальників;

• створення високих вхідних бар'єрів на ринку.

Ризики:

• принципові технологічні зміни можуть знецінити інвестиції та ефект навчання;

• конкуренти можуть перейняти метод зниження витрат;

• концентрація на витратах веде до нездатності своєчасно розпізнавати зміни вимог ринку;

• не прогнозоване підскакування витрат знівелює переваги над стратегією диференціації.

1. Стратегія диференціації - це:

Є продукт неповторний, ціна висока, витрати - другорядна роль;

Є за рахунок:

• особливої славнозвісності підприємства;

• дизайну;

• застосування матеріалів високої якості;

• інтенсивної роботи зі споживачами.

Переваги:

• знижується чутливість споживача до ціни;

• високі вхідні бар'єри на ринку завдяки лояльності споживача;

• високий прибуток спрощує відносини з постачальниками;

• висока лояльність захищає від продуктів-замінників.

Ризики:

• надто великий розрив у ціні порівняно з лідером по затратах;

• специфічна характеристика продукту може втратити значення як результат зміни цінностей споживача;

• імітація, наслідування зменшує переваги. 2. Стратегія концентрації (фокусування):

Є полягає в досягненні визначених переваг на сегменті ринку.

Переваги:

• ті ж самі.

Ризики (додаткові до перелічених):

• збільшення розбіжностей між потребами окремого сегмента та всього ринку;

• конкуренти можуть виявити підсегменти у сегменті;

• різниця в цінах вища, ніж сегментарні переваги.

Аналізуючи попит на банківські продукти, можна спробувати визначити його види залежно від масштабу, частоти пред'явлення, ступеня інтенсивності, стадії розвитку, забезпеченості та ступеня реалізації.

Тому контроль за попитом на банківські послуги повинен функціонувати у наступних напрямках: аналіз проблемної ситуації; виявлення факторів, які впливають на рівень споживчого попиту на банківські продукти; сегментація фінансового ринку із встановленням потенційних споживачів продукту, що вивчається; попередня оцінка потреби (наприклад, шляхом опиту); вирішення завдання оцінки динаміки та структури попиту залежно від окремих факторів.

Таким чином, система, що прогнозує попит на банківські продукти, повинна враховувати наявність можливості гнучкого реагування на зміни в об'єкті прогнозування, точність результатів, врахування тенденцій попиту на конкретні види банківської продукції, посилення важливості для прогнозу нових даних над застарілими, повна автоматизація процесу прогнозування, здатність системи до адаптації.