Основні поняття біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами

Ф'ючерсний контракт на біржі стандартизований по всіх параметрах, крім одного — ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контрак­ту порядок арбітражу та ін.

У зв'язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки по своїх умовах вони однакові для всіх інвесторів. Крім того, біржа організує вто­ринний ринок даних активів на основі інституту дилерів, яким за­пропоновано "робити ринок'" по відповідних контрактах, тобто купувати і продавати їх па постійній основі.

При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець — купити визначену кіль­кість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ці­ною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф’ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахунки ва палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання по раніше оформленому контракту шляхом закриття позиції.

Закриття позиції здійснюється шляхом здійснення угоди чи постачанням активу. Офсетна угода — це протилежна угода, тобто продавець повинен купити, а покупець — прода­ти контракт. При цьому учасник ф’ючерсної торгівлі більше не не несе зобов'язань виконання контракту, він перекладає їх на свого нового контрагента. Таким чином, кількість відкритих позицій кожного учасника ф’ючерсної торгівлі дорівнює абсолютній ве­личині різниці між числом проданих і куплених ним контрактів

Якщо учасник контракту бажає здійснити чи прийняти постачання. він не ліквідує свою позицію до дня постачання й у вста­новленому порядку інформує палату про готовність виконувати свої конкретні зобов'язання. У цьому випадку Розрахункова па­лата вибирає сторону з протилежною позицією, що не була закри­та з наступною офсетною угодою і повідомляє її про необхідність поставити чи прийняти необхідний актив. Абсолютна більшість позицій інвесторів по ф'ючерсних контрактах ліквідується ними в процесі дії контрактів за допомогою офсетних угод і тільки 2-5% контрактів закінчуються реальними поставками.

Щоб не допустити надмірної спекуляції на ф'ючерсних контрактах і посилити систему гарантій їх виконання, біржа встановлює по кожному виду контракту ліміт відхилення ф’ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни поперед­нього: наприклад, 120 гр .од. протягом першого місяця торгівлі цим контрактом і плюс 20 гр.од. за кожний наступний місяць торгів за даним контрактом.

Якщо ф'ючерсна ціна виходить за дану межу, то біржа зу­пиняє торгівлю контрактами. Торгівлю можуть зупинити на ко­роткий період чи до кінця торгового дня. Якщо ф'ючерсна ціна відхилилася від попередньої котирувальної ціни на велику вели­чину, то торгівля контрактами протягом наступних днів може відкриватися і відразу ж закриватися без здійснення яких-небудь угод. Така ситуація протриває доти, поки ф'ючерсна ціна не ввійде у визначений інтервал.

Обмеження цінових коливань відіграє велику роль з погляду зниження ризику великих втрат і запобігання банкрутств, однак даний механізм приводить до втрати ф'ючерсними кон­трактами ліквідності в той період, поки біржа закрита. Крім того, не завжди ф'ючерсна ціна буде витримувати різкі зміни в силу тільки спекулятивних настроїв, оскільки вона є своєрідним дзерка­лом ситуації на спотовому ринку даного активу. Система лімітів приводить до того, що протягом деякого часу існує різниця між офіційно зареєстрованою ф'ючерсною ціною і рівноважною ф'ючерсною ціною. Щоб зменшити вплив відзначених негативних моментів на ринку, біржі, як правило, знімають зазначені обме­ження для місяця постачання активу за ф'ючерсним контрактом.

Порядок висновку і виконання угод на купівлю-продаж ф'ючерсних контрактів. Технологічно процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів умовно можна розділити на ряд послідо­вних етапів. Порядок укладання і виконання угод по ф'ючерсних контрактах представлений на рис. 10.2.

Рис. 10.2. Порядок укладання і виконання угод по ф'ючерсних контрактах.

Техніка укладання ф'ючерсних контрактів на біржі.

1. Рішення клієнта. Клієнт оцінює ліквідність ф'ючерсних контрактів, тобто їх вільну і швидку купівлю-продаж, визначає витрати, пов'язані зі здійсненням купівлі-продажу. Після цього клієнт приймає рішення про купівлю-продаж ф'ючерсних контрактів, тобто про участі у ф’ючерсних торгах.

2. Висновок договору на брокерське обслуговування. Особис­ту участь у торгах можуть приймати посередницькі фірми і бро­кери. Клієнт встановлює договірні стосунки з фірмою, що є посе­редником на ф’ючерсному ринку. Між ними укладається договір на брокерське обслуговування. За даним договором клієнт дору­чає посередницькій фірмі:

• відкрити для клієнта в Розрахунковій палаті особовий рахунок.

• укладати угоди на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів від імені і за рахунок клієнта;

• надавати клієнту інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані з торгівлею ф’ючерсними контрактами;

• оформляти від імені клієнта всі необхідні документи на ф’ючерсному ринку;

• стежити за станом особистого рахунка.

Невід'ємною частиною договору на надання брокерських по­слуг є угода про рахунок. Усі розрахунки з особовими рахунками клієнта Розрахункова палата здійснює на підставі угоди про рахунок, у яко­му міститься інформація про юридичну адресу, банківські реквізи­ти клієнта, розміри його річного доходу і ризик-капіталу. За дійсною згодою клієнту надаєшся право здійснювати операції з біржовими ф’ючерсними контрактами, а також робити розрахунки через свого брокера. Угода також регламентує величину брокерсь­ких комісійних за один контракт у випадку виконання замовлення. Комісійні звичайно не перевищують 1% від суми угоди.

Крім угоди про рахунок на підпис клієнту дасться і заява, яка розкриває ризики та містить застережливу інформацію. Клієнту пропонується ретельно зважити, чи підходить йому участь у торгівлі ф’ючерсними контрактами у світлі його фінансо­вого стану.

Серед ризиків, як правило, виділяються наступні:

• можливість втратити повністю початковий внесок коштів і будь-які додаткові кошти, що вносяться брокеру для встановлен­ня і підтримки позиції на ф'ючерсному ринку. Якщо ринок ру­хається проти обраної позиції, брокер може вимагати внесення значної суми додаткових коштів. При невнесенні необхідних коштів протягом запропонованого часу позиція може бути ліквідована зі збитком;

• коли на ринку відбувається максимально припустима зміні ціни, позицію дуже важко ліквідувати;

- оцінка збитків ускладнена, і можливий ризик може переви­щувати надані гарантії.

Договором на брокерське обслуговування також визнача­ються термін дії договору і умови його припинення, порядок ви­конання доручень клієнта, здійснення розрахунків, відповідаль­ність сторін і порядок розгляду суперечок.

3. Укладання договору на обслуговування з членом РП. Посе­редницька фірма встановлює договірні стосунки з членом РП шляхом укладання відповідного договору. Звичайно посеред­ницька фірма має договір із членом РП і не переукладає його для кожного нового клієнта.

4. Замовлення клієнта. Щоб біржовий посередник виконав завдання клієнта, останній повинен надати йому заявку на вико­нання визначених операцій у процесі біржових торгів. У практиці біржової торгівлі такі заявки називаються торговими доручення­ми. Вони повинні містити точні вказівки, що стосуються виду угоди ( покупка або продаж), кількості контрактів, терміну і фор­ми постачання, форми оплати, дати і кількості торгів, умов щодо ціни. Точне значення ціни, як правило, не встановлюється, а дасться лише вказівка, відповідно до якої ціну встановлює бро­кер в ході біржових торгів. Клієнт може давати брокеру наступні види торгових доручень:

• купити чи продати по біржовій (ринковій) ціні. На бланку заявки ціна не ставиться;

• купити чи продати по "найкращій ціні дня" - виконується за самою низькою для покупки і найвищою для продажу ціною за результатами сесій біржового дня:

• купити чи продати за визначеною ціною. Виконується бро­кером відразу ж після чи за дорученням в той момент, коли ціна досягне заданого рівня.

5. Виконання замовлення. Замовлення виконується в процесі торгів на біржі. Угоди з ф'ючерсними контрактами відбува­ються в одній чи декількох секціях біржового залу чи в окремому приміщенні. Операційний зал біржі може поділятися на "піти" і "ринги". На великих біржах торговий піт звичайно розташо­вується трьома чи чотирма ярусами. Ринг — більш дрібна пло­щадка, звичайно призначена для торгів більш "легким активом".

Організація торгів на різних біржах може в деяких дета­лях розрізнятися, однак основні правила повинні відповідати світовим стандартам.

Торгівля терміновими контрактами на УФБ здійснюється т за допомогою автоматичної комп'ютерної системи. Відповідно до правил торгівлі, брокери вводять заявки через тор­гові термінали, встановлені в біржовому залі. На екрані терміна­лу висвічується інформація про стан ринку, необхідний брокеру для участі в торгах. У ході торгів через рівні проміжки часу (фіксинги; зараз дві хвилини) здійснюється фіксування ціни. У центральному комп'ютері, куди надходять усі заявки з терміна­лів, визначається поточний курс, по якому укладаються всі угоди в межах даного фіксингу. Цей курс розраховується автоматично по всіх введених заявках. Критерієм для його визначення є мак­симальна за обсягом кількість заявок, яка при цьому курсі може бути задоволена. Принциповою відмінністю цієї технології від використовуваної на МТБ є більш висока "пропускна здатність". При класичному варіанті організації торгівлі ф'ючерсними контрактами торговою дією керує біржовий розпорядник. Довкола нього концентруються брокери і дилери. Розпорядник звичайно працює з одним видом активу. Він встановлює ціни на відкриття і фіксує їх на закриття торгового дня, на основі торго­вих карток реєструє накази учасників на купівлю і продаж, надає інформацію про щохвилинний стан ринку і вводить торгову інформацію в комп'ютер. Процедура торгівлі ф'ючерсними кон­трактами починається з ротації, тобто з з'ясування розміру ціни ф'ючерсних контрактів, яку просять продавці і пропонують по­купці. Ранкова ротація трохи відстає від початку роботи біржі. У цьому інтервалі брокери і дилери можуть робити заявки на купівлю і продаж; поряд з цим беруть участь пропозиції, які збе­регли свою силу ще з попереднього торгового дня. Розпочавши ротацію, розпорядник повідомляє максимальну ціну попиту і мінімальну ціну пропозиції, що і складає котирування на поча­ток дня. Учасники реагують на оголошення котирування новими зближуючими ціни пропозиціями. Якщо пропозиція не прийма­ється, то робиться наступна пропозиція. Після того, як перша угода пройшла, розпорядник надає можливість усім бажаючим укласти й інші угоди за цією ціною.

6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф'ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи, що поширюють котирування цін по всьому світу.

7. Розрахунки по угодах. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржою, а рахунок, на який вона вноситься — маржовий раху­нок. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від по­точної вартості угоди. Гарантійна маржа може бути внесена як українськими гривнями, так і векселями чи іншими ліквідними цінними паперами, а також іноземною валютою. За результатами торгів РП здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії. Способи встановлен­ня котирувальної ціни по кожному виду контракту визначені йо­го умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф'ючерсних цін, по яких ф'ючерсні контракти продавалися на­прикінці торгового дня.

У результаті клірингу на рахунок кожного учасни­ка торгів записується сума, отримана в результаті його виграшу чи програшу. Щоденним виграшем чи програшем учасника ф'ючерсної торгівлі є варіаційна маржа, визначена по закінченні торгової сесії для кожної угоди за формулами:

а) при розрахунку по позиції, відкритої в поточний робочий день

Мо = Сг-3,де

де Мо — варіаційна маржа по позиції, що відкрита в ході торго­вої сесії;

Ст — вартість контракту за котирувальною ціною поточної торгової сесії;

З — вартість контракту в момент відкриття позиції.

б) маржа нараховується й у тому випадку, якщо учасник ф'ючерсних торгів не здійснював угод на поточній торговій сесії, але мав до її початку відкриті позиції. По кожній відкритій по­зиції маржа визначається по наступній формулі:

Мт = Ст- Сп, де

Мт — варіаційна маржа по позиції, відкритій до поточної о тортового дня:

Ст — вартість контракту за котирувальною ціною поточної тортової сесії;

Сп — вартість контракту за котирувальною ціною поперед­нього торгового дня.

в) при закритті позиції нараховується маржа, визначена по формулі:

Мз = Сз -— Сп , де

Мз — варіаційна маржа по позиції, закритій в ході торгової сесії:

Сз — вартість контракту. укладеного з протилежної позиції:

Сп — вартість контракту за котирувальною ціною поперед­ньої тортової сесії.

Якщо варіаційна маржа позитивна, то вона вноситься продавцем на користь покупця; якщо негативна-то покупцем на користь продавця. Якщо в якийсь день вартість контракту вирос­ла, то покупець отримав прибуток, а продавець поніс збитки. При цьому заставні зобов'язання продавця збільшаться, а покупця — зменшаться, причому на однакову суму. Ця сума буде переведена з маржового рахунка продавця на маржовий рахунок покупця. Однак розмір застави є постійним, тому біржа вимагатиме від продавця довнести відповідну суму на його маржовий рахунок. Але наступного дня ціна може впасти, і в аналогічній ситуації мо­же виявитися вже покупець. Вимагати щодня від одного з учас­ників угоди внесення деякої суми дуже незручно, тому при укла­данні угоди від обох її учасників звичайно потрібно ще і внесення маржі підтримки, що звичайно складає 60-80% від суми застави. Ефект від вдало відкритої позиції може бути реалізований вже в день укладання угоди. Програш .також віднімається з ра­хунка щодня. У цьому і плюс і мінус ф'ючерсної торгівлі. Мінус у тому, що при укладанні завідомо виграшної угоди в результаті короткочасних несприятливих коливань цін може бути понесе­ний значний збиток, що вимагатиме або довнесения додаткових сум. або закриття позицій, що через 2-3 дні принесли б прибуток. Але є і значний плюс, що і визначає унікальність ф’ючерсів. Інвестування у ф'ючерсний контракт лише 10% від ціни базис­ного активу дозволяє одержати дохід від росту курсової вартості, аналогічний доходу, отриманому від інвестування всієї суми на ринку реального товару.

8. До внесення коштів по розрахунках із РП. .Якщо рух цін не спричинив збитку одній із сторін, що перевищує маржу підтрим­ки, сума збитку списується з маржового рахунка цієї сторони на користь іншої. Якщо ж зміна цін викликала втрати однієї зі сторін, що перевищують маржу підтримки, ця сторона повинна довнести відповідну суму плюс додатковий внесок ,до повного відновлення застави, тому що на маржовий рахунок іншої сторо­ни була переведена маржа підтримки, а відсутня сума була списа­на з застави.

Якщо протягом 1-го банківського дня після повідомлення про необхідність внесення необхідної суми не отримане підтвердження про відповідне перерахування. РП починає наступні дії.

• припиняє перерахування коштів з рахунка фірми:

• з посередницької фірми стягується пеня в розмірі 0.5% за­боргованості за кожний день затримки аж до ухвалення рішення про призупинення діяльності цієї фірми.

Якщо вільних коштів фірми не вистачає для погашення заборгованості, то РП пропонує фірмі закрити незабезпечені по­зиції, зробивши офсетну угоду.

9. Поставка за фючерсним контрактом Торгівля визначе­ним ф'ючерсним контрактом закінчується на торговій сесії, ос­танній перед 15 числом місяця виконання контракту. Хоча пере­ важна частина ф'ючерсних контрактів ліквідується до моменту їх виконання, деяка їх частина підтягає виконанню (звичайно в практиці провідних ф'ючерсних бірж за кордоном 2-5% від за­ гального числа укладених контрактів). Учасники ф'ючерсної торгівлі, у яких залишилися відкриті позиції, зобов'язані протя­гом 10 робочих днів здійснити чи прийняти поставку товару за котирувальною ціною останньої торгової сесії (названою ціною виконання контракту).

У практиці біржової торгівлі розрізняють 2 типи постав­ки товару: первинну і вторинну. Первинна поставка — це поста­чання товару на склад біржі чи одержання товару з біржового складу. Вторинна поставка має місце в тих випадках, коли та сама партія товару без вилучення зі складу біржі знову поставляла­ся за біржовим контрактом протягом того ж місяця. Частка та­ких поставок складає 20-40% на біржах. На більшості бірж про­давець може поставити тільки товар, що знаходиться на офіційних її складах, у сейфах зареєстрованих банків, із заводів, що одержали відповідний сертифікат. Якість товару повинна бу­ти засвідчена спеціальним сертифікатом і відповідати вимогам, встановленим у біржовому контракті. До постачання дозволена звичайно лише частина сортів товару, що надходять у канали міжнародної торгівлі. Крім того, продавець повинен подати відомості про партію товару, що поставляється: вид транспорту, на якому доставлений товар; країна походження; число мішків, стосів, коробок; затверджений біржею склад збереження товару; дата постачання товару на склад; загальна вага партії; дата пере­важення і дата узяття зразків.

Так само продавець повинен послати покупцю через РП нотіс. У кожному нотісі повідомляються ціна, дата контракту, час одержання нотіса РП і час його видачі покупцю біржового кон­тракту. Після пред'явлення нотіса в РП його вже не можна ні ви­лучити, ні замінити без згоди покупця чи рішення арбітражного комітету. Усі нотіси, що пройшли РП, в обов'язковому порядку приймаються покупцями до виконання. Потім одержувач зо­бов'язаний протягом визначеного часу оплатити товар готівкою в повному розмірі. При внесенні платежу в РП покупець одержує складське свідоцтво — документ, що дає право власності на то­вар на визначеному складі. Продавець повиннен оплатити усі ви­трати, що відповідають умовам постачання протягом визначено­го періоду часу з дати виставляння нотіса.

Позабіржовий ринок. Світовий досвід показує, що біржо­вий і позабіржовий ринки мають тісний взаємозв'язок, і будь-яка фірма досягає фінансового успіху тільки при успішному маневру­ванні між цими ринками.

Стандартний характер умов контрактів на біржі може ви­явитися незручним для контрагентів. Наприклад, їм потрібно по­стачання деякого товару в іншій кількості, в іншому місці й іншим часом, чим це передбачається ф'ючерсним контрактом на даний товар. Крім того, на біржі може взагалі бути відсутнім ф'ючерсний контракт на актив, у якому зацікавлені контрагенти У цьому сенсі позабіржовий ринок надає своїм учасникам більше можливостей по укладанню нестандартних з погляду біржової торгівлі контрактів: на вільному ринку допускається будь-який розмір ф'ючерсного контракту, а також позабіржовий ринок дозволяє включати в контракти будь-які додаткові умови.

Одна з основних проблем позабіржового ринку зв'язана з забезпеченням гарантій платежів. Як правило, менш усього цим недоліком страждає міжбанківський ринок, однак серйозні про­блеми можуть виникнути при залученні в угоди небанківських структур. Вихід може бути знайдений у використанні біржового механізму при одержанні гарантій по угодах, тому що цей ме­ханізм передбачає створення страхового фонду і допускає мож­ливість участі в угодах як банків, так і інших юридичних осіб.

Позабіржовий ринок вільний від яких-небудь стандартів і обмежень за винятком тих, котрі стосуються загальних норм і правил, установлених регулюючими органами на угоди з цінни­ми паперами і роботу брокерсько-дилерських фірм.

Технологія проведення ф'ючерсних угод на позабіржовому ринку полягає в наступному. Спеціальна категорія брокерських контор займається пошуком і зведенням клієнтів, що бажають купувати чи продавати ф'ючерсні контракти. Після того, як бро­кери домагаються відповідної домовленості між сторонами, у справу включається четверта сторона — фірма індосант, що бе­ре на себе гарантії по виконанню сторонами своїх зобов'язань. Функції індосанта полягають у тому, щоб одержати від учасників гарантійні депозити і провести взаєморозрахунки між сторона­ми, як у випадку виконання учасниками своїх зобов'язань, так і у випадку їх невиконання. У біржовій торгівлі роль індосанта відіграє Розрахункова палата.

У якості основних "слабких місць" вільного ринку ф'ючерсних контрактів у порівнянні з біржовим слід зазначити більш високий рівень комісійних витрат (у 1,5-2,0 рази вище); об­межений вторинний ринок, пропозиції робляться через газетні оголошення; відсутність стандартизації і низька ліквідність кон­трактів; менш надійна система гарантій виконання контрактів.