logo search
Ринок фінансових послуг

5.1. Методи структуризації фінансового ринку

Єдиного методу структуризації фінансового ринку не існує. У практиці розвинених країн оптимальна структура ринку фінансових послуг визначається двома основними ознаками - часовим та інституційним. Відповідно до часової ознаки ринок поділяється на два основних елементи: грошовий ринок (ринок короткострокових капіталів або грошових коштів, що виступа­ють у платіжних засобах) і ринок середньострокових та довго­строкових капіталів (або грошових коштів), що представляють інвестиційний фактор у розвитку економіки.

Структура ринку фінансових послуг розвинених країн в інституційному розумінні складається, перш за все, із кредитно-фінансо­вих інститутів (банків та інших установ) і ринку цінних паперів, який, у свою чергу, поділяється на позабіржовий оборот (нові емісії цінних паперів) і фондову біржу. Для більш чіткого розуміння проблеми структуризації (сегментації) пропо­нується наступний підхід до змісту структури ринку фінансових послуг та його просторової організації.

В основі первинного поділу фінансового ринку лежить пев­на група фінансових активів. Це пояснюється тим, що саме фінан­совий актив визначає зміст поняття " ринку фінансових послуг". Тоді структура ринку фінансових послуг набуває наступного вигляду: ринок капіталів (кредитний ринок) та грошовий ринок, які можуть бути представлені як ринок позичкових капіталів, ринок цінних па­перів, валютний ринок, ринок дорогоцінних металів і каміння, страховий ринок, ринок інструментів нерухомості. Кожен виділе­ний структурний сегмент фінансового ринку можна розбити на ок­ремі сектори (мікросегменти). В основу виділення того чи іншого сек­тора (мікросегмента) покладено конкретний вид фінансового активу: конкретна послуга (як товар); ф'ючерс; акція конкретного емітен­та; золото, діаманти тощо. Кожний із вказаних сегментів ринку фінансових послуг є самостійною ланкою національного фінансового ринку.

В умовах розвиненої ринкової еко­номіки це дає можливість вирішувати регіональні проблеми, що пов'язані з фінансовим забезпеченням повноцінного відтворення та можливості створення доданої вартості у реальному секторі економіки регіону.

Процес переливу фінансових ресурсів із одного виду фінансового ринку і сегмента на інші називається сек'юритизацією.