1.6. Форми організації та структура комерційних банків

У сучасній банківській практиці існують різні типові форми організаційних структур банківських установ, окремі елементи яких можуть коригуватись відповідно до змін напрямків діяльності банку. При цьому треба обов’язково враховувати такі критерії, як розміри банку, види і масштабність операцій, участь у зовнішньоекономічній діяльності, наявність філіальної мережі, форма власності, стратегічні та тактичні пріоритети.

Організаційну структуру комерційного банку визначають дві головні риси: структура управління банку та структура його функціональних підрозділів і служб (загальну організаційну структуру сучасного комерційного банку подано на рис. 1.2).

Найвищим органом управління банку є збори його акціонерів (учасників), які скликаються щороку (не пізніше ніж через місяць після складання балансу за звітний рік) і вирішують стратегічні завдання діяльності банку:

ухвалюють рішення про заснування, реорганізацію чи припинення діяльності банку;

затверджують акти й документи ділової політики банку;

затверджують статут банку;

розглядають і затверджують звіт про роботу банку;

розглядають і затверджують результати діяльності банку й ухвалюють рішення щодо використання прибутку чи покриття збитків;

ухвалюють рішення щодо формування фондів банку;

обирають членів виконавчих і контрольних органів, а також голову правління (директора) банку.

Збори акціонерів

Рис. 1.2. Організаційна структура комерційного банку

Найвищий орган банку реалізує свої завдання й функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні. Для загального керівництва роботою банку, а також для здійснення нагляду й контролю за роботою правління та ревізійного комітету банку збори акціонерів обирають спостережну раду банку (звичайно терміном на п’ять років). Члени ради не можуть бути одночасно членами правління чи ревізійного комітету банку. Рада вирішує стратегічні завдання, пов’язані з управлінням і розвитком банку, керуючись чинним законодавством та нормативними актами. Засідання ради скликаються не рідше одного разу на рік. Рада банку затверджує склад правління банку, до якого входять голова правління та його заступники. Кількість заступників залежить від обсягу операцій, що їх виконує банк.

Голова правління банку керує поточною діяльністю банку відповідно до статуту й на практиці реалізує рішення ради банку.

При раді банку звичайно створюються два комітети: кредитний і ревізійний.

Кредитний комітет формує кредитну політику банку, розробляє структуру залучених коштів та їх розміщення, готує рішення щодо надання "великих" кредитів і рівня відсоткової ставки на окремі кредити. Щомісяця оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від знецінення.

Ревізійний комітет (комісію) обирають збори акціонерів (учасників), і до його складу не можуть входити члени ради (правління) банку, а також інші особи, що обіймають будь-які штатні посади в банку. Головне завдання комітету – здійснювати контроль за дотриманням банком законодавчих і нормативних актів, які регулюють його діяльність.

Функціональну структуру комерційного банку утворюють підрозділи та служби, які виконують певні операції і мають свої права й обов’язки. Основним критерієм функціональної будови комерційного банку є економічний зміст та обсяг операцій, що виконує цей банк. Управління (відділи) банку формуються відповідно до класифікації банківських операцій за їхнім функціональним призначенням.

Банки повинні мати підрозділ внутрішнього аудиту. Наявність даного підрозділу – одна з обов’язкових умов отримання ліцензії на здійснення банківських операцій. Управління внутрішнього аудиту є головним контролюючим підрозділом банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

наглядає за поточною діяльністю банку;

контролює дотримання законів, нормативно-правових актів НБУ та рішень органів управління банку;

перевіряє результати поточної діяльності банку;

аналізує інформацію про діяльність банку, професійну діяльність його працівників;

надає спостережній раді висновки та вносить пропозиції за результатами перевірок.