6.1.1 Натуралістична теорія кредиту

Натуралістична теорія кредиту обґрунтована А.Смітом, Д.Рікардо. Основні постулати теорії полягають в наступному:

• об’єктом кредиту є натуральні, тобто не грошові речові блага;

• позика являє собою рух натуральних благ, а тому є лише засобом перерозподілу матеріальних цінностей, що є в даному суспільстві;

• виходячи з того, що кредит виконує пасивну роль, комерційні банки є лише соромливими посередниками;

• позиковий капітал тотожний дійсному і тому накопичення позикового капіталу є проявом накопичення дійсного капіталу, а рух першого повністю співпадає з рухом продуктивного капіталу.

До основних недоліків теорії можна віднести:

• не розуміння сутності і самостійності позикового капіталу та його специфіки;

• ототожнення позикового і дійсного капіталу;

• розгляд кредиту як засобу перерозподілу матеріальних цінностей в натуральній формі, а не як рух позикового капіталу;

• не розуміння ролі кредиту і його творців – банків.

Позитивними аспектами теорії можна вважати:

• розуміння того, що кредит не створює реального капіталу (тобто того, який створюється в процесі виробництва);

• відображення залежності кредиту від виробництва (не перебільшуючи його ролі);

• підкреслювання залежності кредита від коливання і динаміки прибутку).