5.7 Інфляція: суть, форми прояву, причини та наслідки. Особливості інфляційного процесу в Україні

Перевищення кількості грошових одиниць в обігу над сумою товарних цін (і як результат – поява грошових одиниць, що не мають товарного покриття) означає інфляцію. Вона призводить до збільшення цін на товари (наявного або прихованого). Тому індекс цін – один з головних і найбільш наукових показників наявності чи відсутності інфляції, її розмірів.

Однак інфляційний процес може відбуватись і без зростання цін. Наприклад, так звана непомітна інфляція відбувається внаслідок деформації структури виробництва, “вимивання” товарів дешевого асортименту чи зниження якості благ за умов незмінності ціни. В свою чергу, можна навести чимало прикладів, коли зростання цін не є проявом чи причиною інфляції. Серед причин неінфляційного зростання цін – підвищення якості товарів через впровадження досягнень НТП; монополізація ринку; циклічні та сезонні коливання; державне регулювання економіки; введення нових ставок чи видів податку; стихійні лиха тощо.

Інфляційне зростання цін зумовлено надлишковою кількістю грошей в обігу.

Різноманіття чинників та джерел інфляційного процесу впливає на кількість різновидів цього явища, неоднозначних тлумачень його сутності. В цих умовах важливого значення набуває вірне розуміння причин та основних механізмів чинників інфляції, що дасть змогу визначити ефективний механізм протидії її негативним соціально-економічним наслідкам.

Інфляцію можливо класифікувати за різними критеріями, а саме :

1. За темпами інфляційного процесу:

• природна (інертна, поточна, повзуча, позитивна тощо), темпи зростання цін за який становлять 5-10% за рік;

• галопуюча (крокуюча, стрибкова) з річними темпами зростання цін в межах 20-200%;

• гіперінфляція, коли ціни щоденно зростають на 1-20%

• стагінфляція, при якій криза в економіці співпадає з інфляцією.

2.В залежності від причини виникнення:

• інфляція попиту (головні чинники з боку сфери обігу, покупців, споживачів);

• інфляція пропозиції або інфляція витрат (домінуючі причини лежать у сфері виробництва, структурі його витрат).

3. З точки зору рівноваги грошової та товарної маси:

• збалансована (являє собою різні темпи інфляції росту цін на різні товари);

• незбалансована (ріст цін помірний і одночасний на більшість товарів та послуг).

4. В залежності від можливості прогнозування:

• помітна (очікувана, передбачувана) – її можливо прогнозувати на будь-який період, або вона “планується” урядом країни;

• непомітна (неочікувана, непередбачувана) – характеризується несподіваним стрибком цін; неможливістю прогнозування.

5. В залежності від можливості регулювання:

• регульована (з низькими темпами розвитку);

• нерегульована, руйнівна (з високими темпами розвитку).

6. За ступенем знецінення грошей:

• відкрита – характеризується ростом цін на вільному ринку при невтручанні держави в процеси їх формування:

• прихована – зберігання цін і заробітної плати при зростанні продуктивності праці; зниження якості товарів і послуг при незмінному рівні цін; ріст рівня державних роздрібних цін внаслідок необгрунтовано обраної споживчої корзини;

• придушена – знаходить вираження в рості незадоволеного попиту і грошових накопичень населення, які не знаходять реалізації.

Крім того можна назвати кредитну інфляцію; інфляцію зумовлену податками; структурну інфляцію, інфляцію заробітної плати та інші різновиди.

Отже інфляцію не можна пов’язувати чи ототожнювати з одним фактором або конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки.

Наслідки інфляції складні і різноманітні. Невеликі її темпи сприяють росту цін і норми прибутку, тобто тимчасово пожвавлюють кон’юнктуру. З поглибленням кризи інфляція перетворюється в суттєві перешкоди для виробництва, загострюють соціальну і економічну напругу в суспільстві.

Таким чином, відновлення нормального функціонування грошової системи і ліквідація інфляції можливе лише на основі подолання негативних економічних і суспільних явищ. Крім цього, існують заходи які безпосередньо спрямовані на подолання інфляції. Це насамперед, вилучення надлишкових знаків з обігу (дефляція); дорівнювання старих грошей до нуля і випуск нових (нуліфікація); зниження курсу одиниці паперових грошей (девальвація) тощо.