9.5.2 Платіжний баланс в механізмі валютного регулювання.

Необхідність складання платіжного балансу є обумовлена необхідністю обліку міжнародних платежів.

Платіжний баланс – це баланс угод, укладених протягом року між фізичними особами, підприємствами та урядовими організаціями однієї країни з відповідними установами інших країн.

Платіжний баланс відображає зв’язок між усіма угодами, які певна країна отримує від інших країн, і всіма платежами, які вона (та її суб’єкти господарювання) здійснює іншим країнам.

Складання платіжних балансів всі країни здійснюють на основі Керівництва МВФ із складання платіжних документів, відповідно до якого платіжний баланс складається з двох великих розділів: балансу поточних операцій; і балансу руху капіталу і фінансових ресурсів.

Всі операції, що враховуються в платіжному балансі поділяють на платежі, обміни, трансферти, міграцію, умовно-розхрахункові операції, операції із зміни вартості, рекласифікацію претензій і зобов’язань.

Звичайно публікуються схеми балансу за повною структурою, в агрегованому вигляді та в аналітичній формі.

Агрегований баланс складається за такою схемою:

1. Баланс поточних операцій.

2. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал.

3. Інший короткостроковий капітал.

4. Помилки та упущення.

5. Надзвичайне фінансування.

6. Зобов’язання, що утворюють валютні резерви іноземних офіційних органів.

7. Резерви.

Баланс поточних операцій складається із торгівельного балансу, балансу послуг, доходів від закордонних інвестицій та платежів за ними і односторонніх переказів за такою формою:

А. Баланс поточних операцій:

експорт товарів

імпорт товарів

Разом: торговельний баланс

Надходження від реалізації послуг

Платежі за одержані послуги