5.1 Суть грошової системи та її призначення в економічній системі країни

Грошова система – форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами, які визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб’єктами грошового обороту.

Незалежно від устрою, всі держави доручають формування грошових систем центральним органом влади. Місцеві органи влади, усунені не лише від формування грошових систем, а й від контролю за функціонуванням інших окремих елементів.

Грошова система формується і функціонує на базі банківської системи і може розглядатися як її складова. Тому в багатьох країнах правові норми, визначені безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, які регламентують діяльність центральних банків. Цими законами центральним банкам надають широкі повноваження щодо регулювання грошового обороту.

За сферою охоплення економічних відносин грошова система – явище надзвичайно широке, адекватне всьому грошовому обороту. Всі грошові потоки, незалежно від сфери економіки, яку обслуговують, та форми, в якій вони здійснюються, є об’єктами результативного виливу грошової системи.

В складі грошової системи відокремлюють: систему безготівкових розрахунків та валютну систему. Кожна із вказаних підсистем має свій особливий об’єкт регулятивного виливу, який обмежується певною формою чи сферою грошового обороту.

Кожна держава формуючи свою власну грошову систему, прагне надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки, що є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави.

Особливо переконливо, цей факт підтвердився в період становлення незалежних країн, що виникли на терені колишнього СРСР. Кожна з них (в тому числі й Україна), проголосивши свою політичну незалежність, по суті одночасно заявили про вихід з єдиного рублевого простору, який регулювався іншою державою – Російською Федерацією, та про створення власних грошей і грошової системи.

Національно-державна обумовленість та призначення грошової системи повинні враховуватися урядами країн, при ухваленні ними рішення про реконструкцію своїх грошових систем у напрямку їх об’єднання. Зауважимо, що таке об’єднання неминуче означатиме втрату важливого захисного механізму для національної економіки, яким є грошова система. Відмова від такого організму економічно можлива лише за умови, що ці країни є однаковими за рівнем розвитку, структурою економіки і мають високодемократичні політичні устрої.

При невиконанні цієї умови виникне загроза втрат як для економічно слабких, так і економічно сильних країн, що об’єднуються. Про це красномовно свідчать великі труднощі, з якими зіткнулися країни – члени ЄС під час об’єднання своїх грошових систем в одну єдину з єдиною валютою - ЄВРО. Усвідомивши значні загрози від об’єднання грошових систем країн з різним рівнем економічного розвитку та неможливість у визначенні строки (1999р.) ліквідувати ці відмінності, керівництво ЄС прийшло до думки про допуск до об’єднаної грошової системи тільки деяких країн-членів, які мають найменші відмінності в економічному та фінансовому становищі.

Загальнонаціональне призначення та особлива місія грошової системи у функціонуванні держави зумовлюють важливу роль історичного чинника, традицій, національних особливостей, рівня економічного розвитку країни в її формуванні. Це виявляється не тільки в зовнішньому вигляді грошових знаків та монет, що відбивають історію країни, а й у більш складних і відповідних елементах грошової системи, таких як масштаб цін, купюрність грошових знаків, організація розрахунків тощо. Завдяки цьому грошова система кожної країни має свої специфічні органи, які відрізняють її вид грошових систем інших країн, забезпечують їй імунітет проти зовнішнього втручання.

Водночас у грошових системах різних країн є багато спільного, а саме: однотипність методів регулювання грошових потоків та маси грошей в обігу; ідентичність інструментів регулювання грошового ринку тощо.

Спільність деяких рис грошових систем різних країн зумовлена однотипністю їхніх економічних систем, побудованих на ринкових засадах. Так, коли економічний розвиток створив достатні умови для демонетизації золота, країни з ринковою економікою майже одностайно відмовились від системи золотого монометалізму і запровадили грошові системи, що базуються на кредитних грошах. Нині ці країни так само дружно запроваджують у своїх грошових системах обіг електронних грошей у вигляді платежів на основі сучасних електронних технологій.