2.4 Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії

Звинувачуючи Дж.Кейнса у виправданні політики інфляції, сучасні монетаристи знову повернулися до аналізу прямого зв'язку між грошима та цінами на макрорівні, стверджуючи, що зростання маси грошей веде до зростання цін. В умовах, коли на світовому рівні активно діє ринковий механізм, економічні цикли згасають, а всі економічні показники змінюються помірно, фізична маса товарів (Q), що підлягає реалізації, стає керованою, передбачливою, прогнозованою; монетаристи можуть передбачити зростання Q на 1, 2, 3, 4... процентів. Головний фактор тут М, який перебуває в руках уряду – емісія грошей. Монетаристи твердять, що не треба займатися тими процесами, що ними займались Кембриджські економісти. “М” на рівні цін (Р), що склалися і “V” виробництва, яке є чи буде, – це теорія місця грошей, грошової політики в економічній теорії.

М.Фрідмен розробив відповідні рекомендації для уряду щодо грошової політики. Він підрахував, що якщо б у США “М” щороку збільшувалось на 4%, то ціни були б стабільними, тобто 3% на приріст виробництва продукції, 1% на уповільнення швидкості обігу грошової маси.

Цікаво, що Маргарет Тетчер запозичивши ці ідеї, вивела Великобританію з важкого економічного стану. Сучасний монетаризм є характерним для високорозвинутої ринкової економіки.