2.5 Кейнсіансько-неокласичний синтез грошово-кредитної політики

Сутність синтезу полягає в тому, що в залежності від стану економіки пропонується використовувати або кейнсіанські рекомендації державного регулювання або рекомендації економістів, що захищають ідею обмеження державного втручання в економіку. Кращими методами вони вважали грошово-кредитні методи. Вважали, що ринковий механізм здатен сам встановлювати рівновагу між основними економічними параметрами – попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.

Наслідувачі ідей неокласичного синтезу (Дж. Хікс, П. Самуельсон та інші) не звеличували регулюючі можливості ринку. Вони вважали, що по мірі ускладнення економічних взаємозв'язків і відносин необхідно удосконалювати і активно використовувати різні методи державного регулювання.

Школу неокласичного синтезу відрізняє розширення тематики досліджень: створена низка робіт по проблемам економічного росту; розроблені методи економіко-математичного аналізу; отримала подальший розвиток теорія загальної економічної рівноваги; запропонована методика аналізу безробіття і методів його регулювання; докорінно вивчена теорія і практика оподаткування.