9.2 Види валюти: національна, іноземна, колективна

Визначення “валюта” в широкому розумінні означає грошову одиницю будь-якої країни, а також використовується для визначення коштів, виражених у грошових одиницях тільки іноземних держав або міжнародних кредитних організацій.

Валюту можна поділити залежно від: емітента, функціональної структури, від режиму використання.

Нині ключові позиції у системі міжнародних валютних відносин займають колективні валюти – це форма світових грошей, позбавлених товарної основи. Інституційною підвалиною, що забезпечує можливість застосування колективних валют, є утворення і функціонування міжнародних валютних союзів. У межах окремих союзів колективні валюти використовуються не тільки як міжнародна інтернаціональна міра вартості, шляхом зіставлення валютних курсів, а і як міжнародний платіжний засіб і засіб нагромадження.

Сформувалося кілька видів міжнародних колективних валют:

СДР – спеціальні права запозичення, уведені в систему розрахунків МВФ з 1 січня 1970 року;

ЄВРО – Європейська валютна одиниця, функціонує з січня 1999 р. в рамках валютної системи “Спільного ринку”.

Подібні за призначенням колективні валюти працюють у межах угруповань окремих країн, що здобули політичну незалежність після краху колоніальної системи.

Вартісний еквівалент ЄВРО і СДР визначається на базі стандартного “кошика валют” країн – учасниць ЄВС та МВФ відповідно. Вміст кошика періодично переглядається.