3.4 Швидкість обігу грошей та її вплив на масу і стабільність грошей

Швидкість обігу грошей – являє собою інтенсивний рух грошей при виконанні ними функцій обігу і платежа.

Для розрахунку цього показника використовують такі методи:

1. Швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу доходів визначається як відношення ВНП або НД до грошової маси (агрегатів М₁ або М₂).

Цей показник свідчить про зв’язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку.

2. Обіговість грошей в платіжному обороті визначається відношенням суми грошей на банківських рахунках до середньорічної величини грошової маси в обігу.

Цей показник свідчить о швидкості безготівкових розрахунків.

Окрім цього використовуються загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його росту, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій та взаєморозрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також упровадження комп’ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках.

Крім того, значний вплив на швидкість обігу грошей здійснює періодичність виплати доходів, рівномірності виплат населенням своїх коштів, рівня нагромадження і накопичення.

Швидкість обігу грошей оберненопропорційна кількості грошей в обігу, тому прискорення їх обіговості означає ріст грошової маси. Збільшена грошова маса при незмінному обсязі товарів та послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому результаті є одним з факторів інфляційного процесу.