Тема 2. Інноваційні моделі в організації банківського бізнесу

Моделі інноваційного банківництва та їх порівняльна характеристика. Формування ринку банківських інновацій. Взаємодія ринків банківських інновацій та інвестицій. Класифікація банків за критерієм охоплення стадій життєвого циклу інновації. Можливості та обмеження розвитку інноваційного банку «повного циклу». Типи наукомістких компаній: науково-дослідні спін-оффи (академічні та корпоративні), технологічні старт-ап компанії, технологічні спін-ін компанії, компанії - адоптери технологій.

Ґенеза банківської установи як основа її інноваційного розвитку.

Небанківський бізнес та його трансформація в банківський – сучасні тенденції. Трансформація інституційного середовища діяльності банку.

Інновації в сфері банківського нагляду та регулювання діяльності банків. Світовий досвід побудови системи банківського регулювання та нагляду. Модернізація системи банківського регулювання та нагляду шляхом створення мегарегулятора. Створення системи Європейського банківського нагляду. Європейська рада з системних ризиків. Об’єднаний комітет європейських наглядових органів. БазельІІІ: нові підходи до організації регулювання достатності капіталу банку. Шляхи підвищення ефективності банківського регулювання та нагляду в Україні.

Інноваційні методи забезпечення безпеки банківської діяльності. Діагностика небезпек і загроз, визначення можливостей банків по формуванню системи фінансової безпеки. Критерії, показники та індикатори фінансової безпеки, їх порогові значення. Моніторинг індикаторів фінансової безпеки і оцінка її рівня. Шляхи забезпечення фінансової безпеки.

Інноваційні методи підготовки банківського персоналу.

Трансфер технологій в інноваційній діяльності банку. Патентне ліцензування, торгівля безпатентними винаходами, інжиніринг, організація спільних наукових досліджень, найняття нових кваліфікованих співробітників, які володіють певними знаннями, та ін. Центри трансферу технологій. Міжнародний трансфер технологій і місце в ньому України (вітчизняних банків). Міжнародне наукове співробітництво.

Інтелектуальна власність банку, її види та охорона. Інтелектуальна власність як закріплені законодавством України права на результатом інтелектуальної діяльності. Право інтелектуальної власності як цивільно-правовий інститут. Суб’єктивне право інтелектуальної власності. Диспозитивний метод забезпечення відносин рівності, еквівалентності. Імперативного методу регулювання. Відносини, що регулюються авторським правом та патентним правом. Інститут суміжних прав. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОВІ). Особисті немайнові права та (або) майнові права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Неправомірне використанням права інтелектуальної власності. Ідентифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

Оцінювання та комерціалізація об‘єктів права інтелектуальної власності банку.

Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації. Правовий і економічний зміст правочинності володіння, користування і розпорядження об‘єктами права інтелектуальної власності. Ринок інтелектуальних ресурсів, процесів, результатів.

Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності: сутність, підходи, методи та моделі. Механізм комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності. Використання їх у власному виробництві. Внесення об’єктів права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства. Передача прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом укладання ліцензійних угод, угод лізингу та комерційної концесії (франшизи). Роялті, паушальний платіж, кост-пласт.

Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності. Методи витратного методичного підходу. Методи доходного методичного підходу. Методи порівняльного методичного підходу. Нетрадиційні методи оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності.

Суб’єкти процесу комерціалізації. Spin-off, Spin-out, Start-up компанії. Інтелектуальна біржа. Державне регулювання комерціалізації об’єктів прав інтелектуальної власності. Зарубіжний досвід державного регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності