7.1.1. Діючі моделі обслуговування банків у системі елек­тронних платежів (сеп) Національного банку України

Технологічні моделі роботи банків у системі електронних роз­рахунків визначаються операційним днем банку й існуючими каналами зв'язку. Різниця між технологіями обумовлюється моделями операційного дня банку, що залежать від організації керування фінансовими потоками в банку, а також різним рівнем забезпеченості банків і філій апаратурою зв'язку, електронною поштою і програмним забезпеченням, різним обсягом виконува­них розрахунків.

«Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні», затвер­джена постановою правління НБУ від 27.12.99 р. № 621 перед­бачає сім моделей обслуговування консолідованого кореспондент­ського рахунка комерційного банку (філії) та інформаційну мо­дель (модель 0), що враховують специфіку роботи і потреби банків у системі електронних платежів. У моделях 1, 4, 5, 6, 7 головний банк керує розподілом спільного залишку на коррахунку за до­помогою механізму лімітів. Філія може виконувати платежі в рамках значення свого субкоррахунка, до якого додана величина ліміту, але не більше ніж у рамках значення коррахунка свого головного банку. Варіанти розподілу лімітів:

1) заборона роботи філій до приходу інформації з головного банку про встановлення лімітів на даний банківський день;

2) встановлення значення ліміту, рівного нулю — обмеження платоспроможності філії мінімальним із значень його технічно­го коррахунка і коррахунка головного банку;

3) перенесення значення ліміту, який дана філія мала за ста­ном на кінець попереднього дня, на даний банківський день;

4) дозвіл роботи в межах значення коррахунка головного банку;

5) обмеження суми початкових платежів філії без обліку його надходжень;

Зміну лімітів можна виконувати протягом дня неодноразово.

У системі електронних міжбанківських розрахунків Національ­ного банку України використовуються два підходи до рівня кон­тролю головним банком роботи своїх філій у СЕП: