11.1.4. Принципи організації управління активами і пасивами

За сучасних умов розвитку банківської діяльності головне завдання полягає в пошуку реальних шляхів мінімізації ризиків та отримання достатніх прибутків для збереження коштів вклад­ників і підтримання життєдіяльності банку. Успішне вирішен­ня цієї складної проблеми потребує використання багатьох ме­тодів, прийомів, способів, систем та розробки нових підходів до управління активами і пасивами банку.

У всьому світі рівень ефективності управління активами і па­сивами розглядається як один з найважливіших чинників підви­щення стабільності, надійності, ліквідності та прибутковості діяль­ності. В умовах жорсткої конкуренції, що супроводжує розвиток ринкової економіки, необхідно постійно удосконалювати систе­ми та форми управління активами і пасивами, швидко оволодіва­ти нагромадженими в теорії та практиці знаннями, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації. Лише такий підхід до управління забезпечує виграш у конкретному середовищі або, принаймні, нормальні умови розвитку організації. Банківська ді­яльність у сучасному світі — одна з найбільш конкурентних, то­му успіх і життєдіяльність банку істотно визначається рівнем управління.

Діяльність щодо управління активами і пасивами належить до числа стратегічних планів комерційного банку. При цьому ви­значаються довгострокові завдання, шляхи розвитку банку, а та­кож комплекс заходів щодо їх реалізації.

Завдання визначають вихідні підходи до розвитку банку. Як комерційне підприємство банк повинен орієнтуватись на таку діяльність, яка приносить йому прибуток. А величина прибутку залежить від об'єму і структури активів і пасивів, об'єму прибутків і витрат, ефективності діяльності банку.

Завдання банку щодо управління активами і пасивами, зазви­чай, пов'язуються також із стабільною базою доходів, а це перед­бачає акцент на розвиток традиційних послуг банку, на довгостро­кове і комплексне обслуговування клієнтів.

Довгострокові завдання управління банком включають орієнтацію на забезпечення його надійності і стабільності як умов довіри вкладників до банку.

Надійність банку є глибинною якісною характеристикою його діяльності, що формується протягом всього періоду функціонуван­ня. Критеріями надійності є достатній об'єм власного капіталу, якість активів, ліквідність, прибутковість і якість управління бан­ком, тобто ефективність управління активами і пасивами банку.

Завдання щодо досягнення надійності комерційного банку пе­редбачають врахування всіх факторів, що забезпечують дотриман­ня вказаних критеріїв.

Поряд з економічними завданнями, що стоять перед управлін­ням банком, важливе значення має місце даного банку в розв'я­занні загальногосподарських завдань. Банк об'єктивно необхід­ний для розвитку економіки і являється важливою його складо­вою. Тільки при активній участі в економічних процесах банк може розвиватись зовнішньо і внутрішньо. Мається на увазі сти­мулювання росту виробництва і обігу створеного продукту, спри­яння підтриманню стабільності грошової одиниці.

Нарешті, завдання при управлінні активами і пасивами повинні орієнтуватись на задоволення інтересів членів колективу, що реалі­зують економічні установки в діяльності банку. Серед таких зав­дань присутні направленість на задоволення матеріальних запитів, розвиток особистої кар'єри, задоволення індивідуальних потреб.

Співвідношення вказаних завдань специфічне для кожного бан­ку. Але важливо, щоб всі вони органічно поєднувались одне з одним.

Управління активами й пасивами та його результати повинні відповідати певним вимогам. Ці вимоги накладають відбиток на саме управління і повинні обов'язково виконуватись на кожно­му етапі. Визначимо найважливіші принципи управління акти­вами й пасивам.

1. Управління активами і пасивами має базуватись на дер­жавному підході при оцінюванні економічних процесів, явищ, результатів діяльності. Інакше кажучи, при управлінні актива­ми і пасивами необхідно враховувати відповідність державній еко­номічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці та законо­давству.

2. Управління має носити науковий характер, тобто основу­ватись на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати ви­моги економічних законів розвитку, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

3. Управління має бути комплексним. Комплексність управ­ління вимагає охоплення всіх ланок і сторін діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в діяльності банку.

4. Однією з вимог до управління є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, яка включає ряд елементів певним чином пов'язаних між собою і зовнішнім оточенням. Вивчення кожного об'єкта повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності та взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

5. Управління активами і пасивами має бути об'єктивним, конкретним і точним. Воно має будуватися на достовірній, пере­віреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки мають бути обґрунтовані точними аналітичними роз­рахунками. З цієї вимоги витікає необхідність постійного вдос­коналення процесу збору та обробки інформації з метою підви­щення точності і достовірності розрахунків.

6. Управління покликане бути дійовим, активно впливати на процес діяльності банку і його результати, своєчасно виявля­ючи недоліки, прорахунки, упущення в роботі.

7. Управління активами і пасивами має проводитися за планом, систематично, а не час від часу. З цієї вимоги витікає не­обхідність планування управлінської роботи в банку, розподіл обов'язків з її виконання між виконавцями і контроль за її ви­конанням.

8. Єдність стратегічного (перспективного) і тактично­го (поточного) планування означає відповідність тактичних планів стратегічним цілям, з метою забезпечення безперервності відповідного процесу.

9. Управління має бути оперативним. Оперативність озна­чає вміння швидко і чітко проводити оцінювання ситуації, прий­мати управлінські рішення і втілювати їх в життя.

10. Моральне і матеріальне стимулювання творчої актив­ності, успіхів і досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема — умова досягнення високих результатів діяль­ності банку.

11. Один з принципів управління — демократизм. Перед­бачає участь у процесі управління широкого кола співробітників банку, що забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання ресурсного потенціалу банку.

12. Управління має бути ефективним, тобто витрати на утри­мання управлінського персоналу мають давати багатократний ефект.

Таким чином, основними принципами управління активами і пасивами є науковість, комплексність, системність, об'єктивність, точність, достовірність, дійовість, єдність планів, оперативність, зацікавленість, демократизм, ефективність. Ними необхідно ке­руватися при управлінні активами і пасивами на будь-якому рівні.