logo
bankivskiy_management_kirichenko

7.4.1. Документарне інкасо

Під документарним інкасо розуміється одержання через банк покупця належної продавцю суми через передачу відповідних документів, коли банк діє як посередник між покупцем і продав­цем, пропонуючи покупцю оплатити підтверджуючі відвантажен­ня товару документи.

Інкасова форма розрахунків здійснюється за посередництвом двох банків: банку експортера, що інкасує, і банку — платника імпортера.

При використанні інкасової форми розрахунків ризик продавця не зовсім захищений, тому що в момент відправлення товару в нього немає ніякої впевненості в здійсненні платежу покупцем і його банком, оскільки покупець може не мати достатньої кількості коштів чи просто відмовитися оплатити запропоновані докумен­ти. Зобов'язання банку покупця складаються тільки з виконан­ня отриманих від інкасуючого банку інструкцій, наприклад, пе­редати документи проти платежу або акцепту векселя. У разі відмови покупця від запропонованих дій усі наступні кроки, на­приклад повернення документів чи зміна форми вимоги плате­жу, проводяться на основі інструкцій банку, що інкасує, і всі ри­зики неотримання платежу лежать на ньому.

Залежно від пропонованих до оплати документів розрізняють два види інкасо.

Просте (чисте) інкасо означає пред'явлення до оплати фінансових документів, таких як тратти, перекладні векселі, безумовні гарантії.

Документарне (комерційне) інкасо супроводжується комер­ційними документами, що підтверджують відправлення товару продавцем.