5.1. Сутність бізнес-планування

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, що використовується у всіх сферах підприємництва. Багато бізнес­менів його недооцінюють. Вони не уявляють, наскільки наявність вдалого бізнес-плану здатна допомогти новому бізнесу добути капітал, визначити плани на майбутнє, скласти аналітичні таб­лиці, за якими можна буде оцінювати, як розвивається справа. Бізнес-план спонукає підприємство ретельно вивчити кожний елемент передбачуваного ризикового ринкового заняття. Напев­но в цьому процесі виявиться безліч слабких місць і прогалин, усуненню яких прийдеться приділити велику увагу. Там, де з такими проблемами справитися неможливо, сам факт їх виявлен­ня дозволить прийняти рішення про відмову від починання ще до того, як у нього будуть вкладатися кошти.

Ціль розробки бізнес-плану — спланувати діяльність органі­зації на найближчий І віддалений періоди відповідно до потреб ринку І можливостей одержання необхідних ресурсів. Бізнес-план допомагає вирішити такі основні задачі:

• визначити конкретні напрями діяльності банку, цільові рин­ки І місце банку на цих ринках;

• сформулювати довгострокові і короткострокові цілі банку, стратегію і тактику їхнього досягнення. Визначити осіб, відпові­дальних за реалізацію стратегії;

• вибрати склад і визначити показники товарів та послуг, що будуть запропоновані банком споживачам. Оцінити витрати щодо їхнього створення й реалізації;

• виявити відповідність існуючих кадрів фірми, умов мотивації їх праці пред'явленим вимогам для досягнення поставлених цілей;

• визначити склад маркетингових заходів банку щодо вивчен­ня ринку, реклами, стимулювання продажу, ціноутворення, каналів збуту і т.ін.;

• оцінити фінансове положення банку і відповідність наявних фінансових та матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей;

• передбачити труднощі, «підводні камені», що можуть пере­шкодити практичному виконанню бізнес-плану.

Основні функції бізнес-плану представлені в таблиці 10.

Таблиця 10. Основні функції бізнес-плану

Планування діяльності банку за допомогою бізнес-плану обі­цяє чимало вигод, зокрема:

• змушує керівників фундаментальне вивчити перспективи бан­ку;

• дозволяє здійснити більш чітку координацію зусиль, що прий­маються для досягнення поставлених цілей;

• визначає показники діяльності банку, необхідні для наступ­ного контролю;

- спонукає визначити свої цілі і шляхи їх досягнення;

• робить банк більш підготовленим до раптових змін ринко­вих ситуацій;

• чітко формулює обов'язки і відповідальність усіх керівників банку.

Головна перевага бізнесу-планування міститься в тому, що правильно складений такий план дасть перспективу розвитку банку, тобто у результаті, дасть відповідь на запитання: чи варто вкладати гроші в цю справу, чи принесе вона доходи, які окуп­лять усі витрати сил і коштів.

Як правило, потреба в бізнес-плані виникає при рішенні таких актуальних питань, як:

• підготовка заявок існуючих і знову створюваних фірм на одержання кредитів;

• обґрунтування пропозицій щодо приватизації державних під­приємств;

• відкриття нової справи, визначення профілю майбутньої фірми й основних напрямків її комерційної діяльності;

• перепрофілювання існуючої фірми, вибір нових видів, на­прямків і способів здійснення комерційних операцій;

• складання проспектів емісії цінних паперів (акцій і облігацій) приватизованих і приватних фірм;

• вихід на зовнішній ринок і залучення іноземних інвестицій.

Залежно від спрямованості і масштабів задуманої справи об­сяг робіт зі складання бізнес-плану може змінюватися в досить великому діапазоні, тобто ступінь деталізації його може бути дуже різною. В одному випадку бізнес-план вимагає менш об'ємного опрацювання, частина розділів може бути взагалі відсутня. В іншому — бізнес-план треба розробляти в повному обсязі, прово­дячи для цього трудомісткі і складні маркетингові дослідження.

При складанні бізнес-плану важлива участь в цьому процесі належить саме менеджеру. Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки істотна, що багато закордонних банків та інвестиційних фондів відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план був підготовле­ний консультантом «з боку», а керівником лише підписаний.

Бізнес-план — документ перспективний і складати його реко­мендується мінімум на 3—5 років. Для першого та другого років основні показники рекомендується давати в поквартальній роз­бивці (а за можливості навіть у помісячному розрізі). Починаю­чи з третього року можна обмежитися річними показниками. Отже, основною ланкою в керуванні банківською діяльністю ви­ступає складання бізнес-плану, в якому формулюється політика банку в цілому і в основних галузях його діяльності, зокрема в галузях кредитної, депозитної, інвестиційної діяльності, у роботі з клієнтами, щодо розвинення мережі банків-кореспондентів, ство­рення відділень, філій і т.ін. — тобто безпосередньо в сфері марке­тингу.

Бізнес-план завжди має суто індивідуальний характер. Його пристосовують до конкретних особливостей і потреб даного банку залежно від розробки плану, що складається на момент політично­го й економічного стану країни, стану законодавства, а також особ­ливостей міжбанківської конкуренції. У плані враховуються ре­зультати діяльності банку за попередній період. Можна рекомен­дувати таку структуру бізнес-плану комерційного банку.

І. Загальна частина

1. Огляд політичного, економічного і правового стану країни.

2. Аналіз конкурентоспроможності банку на ринку.

3. Дослідження результатів діяльності банку за поперед­ній період.

II. Бізнес-план

1. Основні цілі і пріоритети банку на майбутній рік. Задачі в галузі маркетингу.

2. Програма практичної реалізації наміченого (наводиться прив'язка до докладних планів підрозділів).

III. Ресурси.

1. Персонал. 2. Робочі приміщення. 3. Акціонерний капітал. 4. Інше.

Бізнес-план являє собою документ, що формується у банку з метою здійснення ефективного керування ресурсами, забезпечен­ня одержання максимального прибутку за умови збереження стійкості банку, на підставі якого приймаються рішення керів­ництвом банку. Бізнес-план є загальнобанківським документом і складається з фінансової й організаційної частин.

При цьому під фінансовою частиною бізнес-плану банку розу­міється система фінансових показників роботи банку, побудована на період дії бізнес-плану, що служить еталоном для фінансових показників у майбутньому при прийнятті управлінських рішень.

Під організаційною частиною бізнес-плану банку розуміється система заходів, запланованих до здійснення на період дії бізнес-плану, за допомогою яких стане можливим виконання фінансо­вої частини бізнес-плану.

Для розробки фінансової частини бізнес-плану оцінюють такі елементи, що складають структуру плану:

• план приросту пасивів банку — містить заплановану динаміку зміни ресурсної бази банку на період дії бізнес-плану;

• планові структури пасивів і активів, а також прибутків і ви­трат по підрозділах банку — містять склад планових показників (величину, прибутковість (собівартість), питому вагу в загальній структурі, відсоток приросту (зниження)) з кожної категорії ресурсів, а також вкладень банку. Планові структури складаються на період дії бізнес-плану і розраховуються у вигляді середньо­місячних значень;

• платіжний бюджет доходів і витрат — містить зведені показ­ники за прибутками і витратами банку на період дії бізнес-плану;

• план доходів, одержуваних без відволікання ресурсів, містить планові показники (величину, питому вагу в загальній структурі), що визначають плановану структуру прибутків, для одержання яких не передбачається виділення ресурсів;

• план витрат, понесених не із залучення ресурсів, містить пла­нові показники (величину, питому вагу в загальній структурі), що визначають плановану структуру витрат, пов'язаних з основною діяльністю банку, але не пов'язаних із оплатою притягнутих ресурсів;

• планована структура «платних» пасивів — містить показни­ки розподілу ресурсів банку (величину, собівартість, питому вагу в загальній структурі) за категоріями надходження коштів для цілей розрахунку планованих відсоткових витрат для формуван­ня бюджету банку;

• планована структура «працюючих» активів — містить показ­ники розміщення ресурсів банку (величину, прибутковість, пито­му вагу в загальній структурі) за категоріями вкладень для цілей розрахунку планованих відсоткових прибутків для формування бюджету банку;

• плановий кошторис витрат — містить розшифровку сум ви­трат, не пов'язаних з основною діяльністю банку і переслідує ос­новну ціль — розрахунок планованих невідсоткових витрат.

Для розробки організаційної частини бізнес-плану проробля­ються такі елементи:

• організаційні плани по підрозділах — містять перелік наміче­них на термін дії бізнес-плану заходів, обґрунтування необхідності їх здійснення, а також термінів їх виконання;

• зведений організаційний план по банку — містить зведений перелік намічених підрозділами банку заходів.