7.1.2. Організація розрахунків в Україні

Міжбанківські розрахунки виступають складовим елементом платіжного механізму держави. В Україні реалізуються сформовані у світовій практиці загальні принципи міжбанківських розрахунків.

До 1994 р. міжбанківські платежі в Україні здійснювалися на підставі авізо. У червні 1994 р. почалися експерименти з прове­дення розрахунків через СЕП, у якому брали участь 4 банки, а вже з 1 січня 1995 р. авізо були скасовані і всі банки України перейшли на роботу в СЕП. Це дозволяє завершувати розрахунки між банками протягом одного операційного дня.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це загальнодержавна платіжна система, що забез­печує здійснення розрахунків в електронній формі між банків­ськими установами і їхніми філіями як з доручення клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України. Міжбанківські розрахунки в СЕП можливі як у націо­нальній, так і в інших валютах, тобто в мультивалютному режимі.

СЕП являє собою деревоподібну мережну структуру, де на най­нижчому рівні розташовані банки — учасники електронних роз­рахунків, на наступному рівні — регіональні розрахункові пала­ти, і на верхньому рівні — Центральна розрахункова палата, що здійснює синхронізацію роботи всіх розрахункових палат, забез­печуючи функціонування СЕП у цілому.

Система електронних платежів складається з рівнів:

1) прикладного програмного забезпечення;

2) телекомунікаційного середовища;

3) засобів захисту інформації;

СЕП заснована на пакетному (off-line) режимі обміну інфор­мацією. Інформація в СЕП передається між учасниками у вигляді файлів. Файл — це сукупність записів певної структури та змісту, що зберігається на носії електронної інформації (диску, твердий диск і т.ін.) і може передаватися каналами зв'язку.

Передачу файлів СЕП здійснюють програмно-технічні комп­лекси під назвою «Електронна пошта НБУ». До цієї пошти мають доступ усі банківські установи України. Кожен банк — учасник СЕП має унікальний електронний ідентифікатор.

Крім передачі платіжних документів СЕП обмінюється з банками-учасниками різною технологічною інформацією. Протягом робочого дня виконується обмін пакетами платіжних документів, квитанціями і контрольною інформацією між банком і розрахун­ковою палатою.

Така форма міжбанківських розрахунків припускає відкриття учасникам розрахунків кореспондентських рахунків.

Консолідований кореспондентський рахунок — це об'єднання коштів комерційного банку і його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному керуванні НБУ для роботи банку (філії) у СЕП з відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

Облік руху коштів ведеться в обласному управлінні НБУ без розбивки внеску окремих філій у зміну спільного коррахунка.

Спосіб обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в СЕП визначається такими характеристиками.

1. Кількість рівнів підпорядкованості головного банку і філій. Можливі варіанти:

а) 1-й рівень — головний банк, 2-й рівень — філії;

б) 1-й рівень — головний банк,

2-й рівень — регіональні керування, 3-й рівень — філії регіональних керувань.

2. Спосіб взаємодії головного банку з філіями (розглядається взаємодія з філіями тільки найближчого рівня). Можливі варіанти:

а) головний банк має внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), прямим учасником СЕП є тільки головний банк;

б) головний банк і філії є окремими прямими учасниками СЕП. 3. Розміщення головного банку і філій в адміністративних регіонах України. Можливі варіанти:

а) в одному регіоні;

б) більш ніж в одному регіоні (по всій території України).

У регіональній розрахунковій палаті (РРП) ведуться технічні коррахунки (ТКР) банків. ТКР філії на початку кожного банків­ського дня приймаються рівними нулю, а протягом банківського дня являють собою денний залишок (тобто різницю відповідних і початкових оборотів) даної філії. ТКР для головного банку — це значення його реального коррахунка на початок дня, отрима­ний з ОДБ регіональної розрахункової палати, плюс денні залишки головного банку і його філій за даний банківський день.

Прийом платежів від банків і одержання ними платежів не­гайно й одночасно відображаються на ТКР головного банку і на ТКР тієї філії, що відіслав/одержав даний платіж.

Мережа розрахункових палат України (МРП) забезпечує взає­модію між учасниками розрахунків: регіональними розрахунко­вими палатами, центральною розрахунковою палатою (ЦРП). ЦРП виконує функції РРП для банків, що мають коррахунки в опера­ційному керуванні НБУ.

Функціонування РРП відбувається на базі існуючої системи бухгалтерського обліку і звітності НБУ. Для забезпечення про­ведення розрахунків через РРП відкриваються технічні корра­хунки банків у РРП, а так само спеціальні балансові рахунки в РРП і ОПЕРУ. Перелік цих рахунків визначається спеціальним додатком НБУ.

До числа основних функцій РРП можна віднести такі: вчасні виконання міжбанківських платежів по Україні; надання інфор­маційних послуг учасникам електронних розрахунків про поточ­ний стан їх рахунків і хід виконання платіжних операцій; що­денне відображення поточних підсумкових балансів учасників розрахунків на відповідних коррахунках у НБУ; забезпечення НБУ оперативною статистичною і контрольною інформацією про стан рахунків у регіоні; забезпечення збереження банківської таємниці і конфіденційності платежів за допомогою єдиних ме­тодів захисту; надання консультативних послуг з питань техніч­ного і технологічного забезпечення.

Кожен прийнятий у РРП для обробки файл платежів пере­віряється на відповідність електронного підпису і розшифровуєть­ся. Потім перевіряється відповідність контрольної інформації (спільна сума платежів і кількість документів), зміст файла. Для кожного документа файла виконується логічний контроль. Дебе­тові платежі повинні бути оформлені відповідним чином. Якщо в процесі контролю були виявлені помилки, то формується файл повідомлення про відмову від обробки прийнятого файла з указанням причин відмови. Подальша обробка файла з помилками не проводиться, відповідальність при цьому покладається на пред'яв­ника цього файла. Якщо помилки не виявлені, то проводиться подокументна обробка файла за такою схемою.

1. Відображення платіжної операції на відповідній комбінації технічних кореспондентських рахунків РРП згідно зі схемою бух­галтерських проводок для міжбанківських розрахунків.

2. Фіксація платіжної операції в базі даних з нагромаджен­ням.

3. Передача вихідного електронного платіжного документа у відповідний вихідний файл, що формується в даному сеансі.

Після завершення обробки всіх платіжних документів форму­ється файл повідомлення про завершення обробки. Усі файли обробляються в порядку одержання. Після завершення обробки всі оброблені файли закриваються електронним підписом, шифру­ються і розміщуються у відповідні поштові скриньки електрон­ної пошти, потім розміщуються в шифрований архів. Додатково направляються файли з інформацією про стан технічних корес­пондентських рахунків учасників системи електронних розра­хунків і накопичувальні початкові і відповідні обороти на даний момент.

Після завершення роботи з комерційними банками в РРП виконується розрахунок компенсаційних платежів балансів учасників розрахунків за підсумками дня, визначаються підсумки розрахунків за технічними коррахунками з відображенням їх на коррахунках у відповідному управлінні НБУ. По завершенні ви­конуються такі процедури: архівування, формування нічних обо­ротів комерційних банків, підготовка коригувальних даних до спи­ску учасників електронних розрахунків.

По завершенні операційного дня в РРП щодня за початковими електронними розрахунковими документами програмне формуєть­ся файл із усіма реквізитами цих документів і передається в ЦРП. ЦРП виконує задачу «контроль МФО» по всій Україні і складає звіт для всіх РРП для подальшої квитовки.