7.1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів

Під розрахунковими операціями банків розуміють накази-роз­порядження клієнтури щодо оплати робіт, послуг, товарів, одержаних від постачальників; погашення заборгованості за податками та іншими обов’язковими платежами, а також зарахування на поточні рахунки клієнтів грошових коштів, що надходять від продажу продукції, як оплата за виконані роботи та послуги.

Тема охоплює такі питання.

Принципи організації безготівкових розрахунків та вимогои щодо оформлення розрахункових документів.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Здійснення розрахунків чеками.

Розрахунки акредитивами.

Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів.

Теоретичні відомості

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки між підприємствами проводять комерційні банки, розрахунки між банками здійснюються через мережу регіональних розрахункових палат, на верхньому рівні якої перебуває Центральна розрахункова палата в Києві. Банківські операції можуть також проводитися через кореспондентські рахунки, які банки відкривають один в одного згідно з кореспондентськими угодами.

Порядок організації безготівкових розрахунків в господарському обороті України, принципи його організації викладені в Інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 за № 204 із урахуванням змін, затверджених Постановою НБУ від 31.12.97 за № 473. Організація безготівкових розрахунків грунтується на таких принципах:

кошти суб’єктів господарської діяльності підлягають обов’яз­ковому збегіганню на поточних рахунках в банку;

кошти з поточного рахунку контрагента (клієнта) списуються за розпорядженням їх власників, крім випадків, щодо яких чинним законодавством передбачено безспірне списання (стягнення) коштів;

розрахункові документи приймаються банком до виконан­ня лише в межах наявних коштів на поточному рахунку контр­агента;

якщо на рахунку клієнта недостатньо коштів для здійснення розрахунків, банк приймає розрахункові документи зі сплати платежів до бюджету та інших обов’язкових платежів і враховує їх на позабалансовому рахунку № 9803 «Розрахункові документи не сплачені в строк через відсутність коштів у платників»;

якщо коштів на кореспондентському рахунку банку недостатньо для виконання доручень клієнта, банк приймає всі подані розрахункові документи і обліковує їх на позабалансовому рахунку № 9804 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку»;

платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допуска­ються за винятком випадків уступки вимоги і переведення боргу (згідно з положеннями розділу 17 Цивільного кодексу України);

банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків;

підприємства (установи, організації) самостійно обирають форми розрахунків та зазначають їх під час укладання взаємних договорів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

чек;

акредитив;

вексель;

платіжна вимога;

інкасове доручення.

Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємостосунків підприємств і має на меті зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів у розрахунках.

Комерційні банки мають додержувати нормативних термінів проходження платежів. Операції списання та зарахування коштів за рахунками клієнтів виконуються в день надходження до банку розрахункових документів. Претензії між платником та отримувачем коштів щодо розрахунків між ними розглядаються сторонами поза участю банку.

Обліково-операційний апарат банку, як і при здійсненні касових операцій, виконує повний обсяг контрольних функцій за розрахунково-платіжними документами, що надходять від клієнтів протягом операційного дня.

Згідно з Інструкцією № 7 розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку в паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів і залежно від їх форми містити такі реквізити:

· назву документа;

· номер документа, число, місяць і рік його видачі.

Число та рік зазначаються цифрами, місяць — літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначати місяць цифрами (01—12);

· назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, у фізичних осіб — ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

· назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

· суму платежу цифрами та літерами;

· призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ і т. ін.), із зазначенням його номера і дати, зазначення назви і відповідної статті закону, якою передбачено право безспірного списання (стягнення) коштів.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення;

· на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) — відтиск печатки та підписи відповідальних осіб платника або (і) одержувача коштів;

· підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

· суму податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

У разі, якщо хоча б один із зазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле замість справжнього підпису, виправ­лення і підчистки в розрахункових документах не допускається.

Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах.

У разі відмови прийняття від клієнта розрахункового документа банк у день його отримання має зробити на зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом банку) та повернути його клієнтові.

Розрахункові документи за операціями, що їх виконують:

· суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи — повинні мати відтиск печатки та підписи відповідальних осіб, які повідомлені банку в картці зі зразками підписів та відтиском печатки;

· відділення, філії, представництва від імені юридичної особи — підписують особи, які вповноважені цією юридичною особою, і завіряються відтиском печатки, що відповідає вміщеним у картці зразкам підписів та відтиска печатки;

· підприємці без створення юридичної особи — підписує одна відповідальна особа, зразок підпису якої зазначений у картці зразків підписів та відтиска печатки (за наявності печатки);

· фізичні особи — підписують вони самі; банк приймає документи до виконання за наявністю підпису, що відповідає зразку, вміщеному в картці рахунку.

Клієнт згідно зі своїми технічними можливостями може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв’язку. Спосіб подання ним документів до банку обумовлюється договором на розрахунково-касове обслуговування.

Паперові розрахункові документи, як правило, виписують з використанням технічних засобів водночас у 2-х примірниках (з використанням копіювального паперу), платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, — у 3-х примірниках.

Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у 2-х примірниках меморіальний ордер.

Кошти списуються з рахунку платника лише на підставі першого примірника розрахункового документа.

Розрахункові документи банки приймають до виконання без обмеження максимального чи мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів банки виконують у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Установи банків, коли є технічна можливість врахувати по­точні надходження коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з урахуванням цих сум.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.

Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того самого дня.

Розрахункові документи, які надійшли після операційного дня, банк виконує наступного дня.

На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк неодмінно проставляє у правому верхньому куті дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них крім того, проставляється штамп «Вечірня». Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проведення його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.

Банк-одержувач коштів зобов’язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня і після отримання інформації від розрахункової палати.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур’єрсь­кою поштою (спецзв’язок).

У такий спосіб розрахункові документи відправляються банком одержувача коштів до банку платника в день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня.

Перелік зазначених документів банк-одержувач коштів включає до реєстру за формою № 1, примірник якого з позначенням дати отримання документів підприємством спецзв’язку лишається в банку-відправникові документів.

Банк платника приймає ці документи від підприємства спец­зв’язку на підставі примірника реєстру за формою № 5 з позначенням дати їх отримання.

Під час виконання розрахунків клієнти можуть застосовувати систему «клієнт—банк», яка забезпечує:

· передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів за- хисту;

· автоматичне ведення протоколу (а також захист цього протоколу від модифікації) обміну розрахунковими документами між банком і клієнтом (АРМ клієнта);

· автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта до систе- ми електронних платежів «клієнт—банк» і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

У договорі обов’язково мають бути обумовлені права, обов’яз­ки й відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань, а також порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам, що ставляться до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) НБУ.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення його особового рахунку в банку з урахуванням проведених початкових та зворотних платежів. Електронні документи, що подаються клієнтом до банку, мають відповідати формату платіжних документів СЕП НБУ із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника.

Отримавши від банку виписку з рахунку, клієнт складає Реєстр розрахункових документів, які відправлені до банку каналами зв’язку і прийняті банком до оплати.

Такий самий реєстр щодо кожного клієнта складається  в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивають у банку до документів дня як первинні документи, що надійшли від клієнта для оплати. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

Коли йдеться про будь-які форми безготівкових розрахунків, схема організації загальної обліково-операційної роботи поділяється на певні етапи (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Організація обліково-операційної роботи