12.3. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані й дочірні компанії

При віднесенні придбаних акцій до портфеля ЦП банку на інвестиції враховують такі чинники:

намір інвестора — на інвестиції;

термін зберігання — понад рік.

Окрім цього, довгострокові вкладення банку в акції слід роз- глядати залежно від взаємовідносин та ступеня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії (банку чи іншого господарюючого суб’єкта), в яку було здійснено інвестиції. Можливі варіанти щодо такого контролю досить детально викладено в Інструкції Національного банку України «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків».

Довгострокові інвестиції у статутний фонд компаній та банків, у яких банк-інвестор не має ні контрольного, ні значущого впливу, обліковуються за балансовими рахунками 320 групи «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», а саме:

№ 3202 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені банками в портфелі банку на інвестиції;

№ 3203 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені фінансовими (небанківськими) установами, в портфелі банку на інвестиції;

№ 3205 Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі банку на інвестиції;

· Облік нарахування доходів проводиться за рахунком

№ 3208 Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції.

Довгострокові інвестиції обліковуються за вартістю їх придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій та комісійні й інші витрати, пов’язані з придбанням.

Як і за обліком цінних паперів у портфелі банку на продаж, досить значущою є інформація аналітичного обліку у розрізі емітентів, яка відображується за окремими особовими рахунками.

Метод вартості є також обов’язковою нормою облікової політики банків щодо обліку довгострокових інвестицій. Механізм його застосування дещо відмінний від механізму оцінки портфеля цінних паперів банку на продаж, а саме:

коригування балансової вартості та формування спеціального резерву здійснюється один раз наприкінці року;

правило нижчої вартості застосовується до загальної вартості портфеля акцій, а не до кожної його складової.

Розглянемо приклад. Портфель акцій на інвестиції банку «Антей» включає:

Як видно, ринкова вартість загального портфеля цінних паперів на інвестиції знизилася на 3000 гривень, отже, банку необхідно створити резерв під загальну суму знецінення, що в обліку супроводжується записом:

Д-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення  цінних паперів на інвестиції 3000 грн.

К-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів  у портфелі банку на інвестиції 3000 грн.

За принципом нарахування щомісячно банк виконує операцію з нарахування доходів за цінними паперами, що знаходяться в портфелі банку на інвестиції, що супроводжується проведенням:

Д-т 3208 Нараховані доходи за акціями за іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції

К-т 6053 Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції.

Закономірно, що придбаваючи цінні папери, банк сподівається на отримання доходу у вигляді дивідендів. У разі їх отримання банк проводить за обліком запис:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями.

У разі підвищення ринкової вартості цінних паперів у портфелі на інвестиції порівняно з попередньою датою (кінець минулого фінансового року), виникає надлишок створеного резерву під знецінення. Коригування суми резерву проводиться записом:

Д-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції

К-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції.

Довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії обліковуються за рахунками четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи», незважаючи на те, що ці операції є операціями банку з цінними папе­рами. Такий підхід враховує принципи пайового методу розподілу прибутку, що визначений як пріоритетний щодо практики асоційованих. Економічний зміст пайового методу визначає пропорційну частку прибутку компанії, у яку інвестовано кошти, як дохід інвестора. За цим методом банк-інвестор зараховує оголошений емітентом дохід від інвестицій, в еквівалентній частці власності, на збільшення цієї інвестиції. Отже, здійснюється нарощення первинної суми інвестиції, що обліковується за такими балансовими рахунками:

· групи 410 Вкладення в асоційовані компанії;

№ 4102 Вкладення в асоційовані банки;

№ 4103 Вкладення в асоційовані (небанківські) фінансові установи;

№ 4109 Вкладення в інші асоційовані компанії;

групи 420 Вкладення в дочірні компанії;

№ 4202 Вкладення в дочірні банки;

№ 4203 Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи;

№ 4209 Вкладення в інші дочірні компанії.

Враховуючи зміст пайового методу розподілу прибутку, прин­цип нарахування доходів за інвестиціями в асоційовані компанії діє дещо спрощено. Йдеться лише про ситуацію, за якою дивіденди компанією-емітентом оголошуються в одному році, а спла­чуються у наступному. Оскільки, дивіденди визнаються інвестором тоді, коли вони оголошені емітентом, то сума дивідендів у році оголошення записується за рахунком № 3578 Інші нараховані доходи.

Підсумовуючи викладене, розглянемо приклади бухгалтерських записів за операціями інвестування в асоційовані банки.

· 1 лютого 1999 року банк «Весна» придбав 11000 простих акцій у комерційного банку «Деякий» за ціною 15 грн. за акцію. На цю дату КБ «Деякий» уже випустив в обіг 35000 акції (номінал акції 10 гривень). В обліку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   165000 грн.

К-т 1200 Кореспондентський рахунок  у Національному банку України 165000 грн.

· 31 грудня 1999 року банк «Деякий» відповідно до фінансової звітності звітував про чистий прибуток у сумі 200000 гривень.

Банк «Весна» має значний вплив, тобто долю у статутному фонді банку «Деякий» — 31,4% (асоційованою компанія визнається за умови, що інвестор володіє 20% або більшою часкою капіталу компанії). Отже, банк «Деякий» є асоційованим по відношенню до банку«Весна», і його частка в чистому прибутку банку «Деякий» дорівнює 62800 грн. (200000 × 0,314).

Належну суму чистого прибутку банк «Весна» обліковує як збільшення фінансових інвестицій у банк «Деякий».

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   62800 грн.

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими

вкладеннями 62800 грн.

· 31 грудня 1999 року банк «Деякий» оголосив дивіденди в су­мі 80000 гривень, тобто банк «Весна», враховуючи його частку 31,4%, претендує на отримання дивідендів у сумі 25120 грн.

Д-т 3578 Інші нараховані доходи 25120 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   25120 грн.

· 20 лютого 2000 року банк «Деякий» провів виплату дивідендів. За обліком банку «Весна» проводиться запис:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок  у Національному банку України 25120 грн.

К-т 3578 Інші нараховані доходи 25120 грн.

Якщо за підсумками фінансового року асоційована компанія звітуватиме про збитки, то банк-інвестор повинен провести в обліку зменшення суми інвестицій (пропорційної його частці у статутному фонді).

Повернувшись до прикладу, дещо змінимо його умову.

· 31 грудня 1999 р. банк «Деякий» звітував про отримані збитки в сумі 200000 гривень.

В обліку банку «Весна» буде здійснено запис:

Д-т 7399 Інші банківські операційні витрати 62800 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   62800 грн.

Облік довгострокових вкладень банку в дочірні компанії прямо пов’язаний з принципом консолідації. Йдеться про те, що банк як головна компанія, володіючи контрольним пакетом акцій іншого банку, складає зведену консолідовану фінансову звітність. Однак, зведена звітність складається в разі виконання двох умов:

· банк-інвестор має можливість контролювати діяльність дочірньої компанії;

· здійснені інвестиції прямо доповнюють діяльність банку-інвестора.

При невиконанні даних умов вартість придбаних акцій у балансі банку (головної компанії) обліковується як вкладення в асо­ційовані компанії (410 група балансових рахунків).