15.3. Облік операцій з оперативного лізингу

Відображення операцій лізингодавцем.

Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг, ведеться лізингодавцем на окремому субрахунку «Оперативний лізинг» балансового рахунку № 4400 «Операційні основні засоби».

При цьому здійснюється запис:

Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг»;

К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»;

К-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні ос­новні засоби».

Лізингодавець впродовж терміну лізингу нараховує амортизацію основних засобів, переданих в оперативний лізинг.

Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Оперативний лізинг».

К-т 4409 Знос операційних основних засобів, субрахунок «Опе­ративний лізинг».

Лізингодавцем здійснюється також нарахування лізингових платежів, які обліковуються за рахунком 3578 «Інші нараховані доходи»:

Д-т 3578 Інші нараховані доходи;

К-т 6395 Доходи від оперативного лізингу.

На суму отриманих нарахованих лізингових платежів лізингодавець здійснює проведення:

Д-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта, рахунок готівкових коштів;

К-т 3578 Інші нараховані доходи.

Основні засоби, повернені лізингоодержувачем, лізингодавець відображає записом:

Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»;

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні ос­новні засоби»;

К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг».

Відображення операцій лізингоодержувачем.

Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на підставі акта приймання-передавання обліковуються лізингоодержувачем за позабалансовим рахунком № 9840 «Орендовані основні засоби» за балансовою вартістю лізингодавця, що зазначається у договорі оперативного лізингу. При цьому здійснюється запис:

Д-т 9840 Орендовані основні засоби;

К-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98.

До акта приймання-передавання орендованих основних засобів додається копія інвентарної картки цих основних засобів. Отримані картки зберігаються бухгалтерією лізингоодержувача окремо. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби лізингоодержувач обліковує за інвентарними номерами лізингодавця.

Прийняті в оперативний лізинг не цілі об’єкти основних засобів, а їхні частини (наприклад, частина приміщення) оприбутковуються на рахунок № 9840 «Орендовані основні засоби» за сумою пропорційною до частки орендованої площі. При зміні лізингових платежів (якщо це передбачено угодою) сума за рахунком № 9840 не змінюється.

Зобов’язання щодо сплати лізингових платежів обліковуються за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи», субрахунок «Зобов’язання за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу» за сумою, вказаною в договорі.

Лізингоодержувач нараховує лізингові платежі, які обліковуються на рахунку № 3678 «Інші нараховані витрати» проведенням:

Д-т 7395 Витрати на оперативний лізинг;

К-т 3678 Інші нараховані витрати.

На суму сплачених лізингових платежів лізингоодержувач виконує запис:

Д-т 3678 Інші нараховані витрати;

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта, рахунок готівкових коштів;

Одночасно:

Д-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98;

К-т 9819 Інші цінності і документи.

Якщо лізингоодержувач здійснює добудову, доообладнання, реконструкцію чи капітальний ремонт об’єкта лізингу, то такі витрати враховуються ним як капітальні вкладення за рахунками № 4432 «Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», № 4532 «Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг» і після закінчення робіт протягом періоду лізингу враховуються на рахунках № 4438 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», № 4538 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг». На завершені капітальні вкладення основних засобів лізингоодержувач нараховує амортизацію, що супроводжується записом:

Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Капітальні вкладення за основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг»;

К-т 4438 «Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг.

К-т 4538 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг.

На підставі акта приймання-передавання, що засвідчує повернення основних засобів лізингодавцю, лізингоодержувач списує основні засоби з позабалансового рахунка № 9840 «Орендовані основні засоби», вилучає з картотеки відповідну картку і зберігає разом з актом.

Розглянемо приклад.

Лізингоодержувач уклав договір з оперативного лізингу будинку на 3 роки.

Вартість будівлі — 65 433 грн.

Строк корисного використання будівлі — 20 років.

Визначена ліквідаційна вартість — 5000 років.

Щорічна лізингова плата — 24 000 грн.

Лізингодавець застосовує рівномірний метод нарахування амортизації.

Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює капітальні вкладення в орендований будинок. Лізингодавець dbтрати не враховує.

Щомісячна плата становить:

24 000 грн. : 12 = 2 000 грн.

Річна сума амортизаційних відрахувань становить:

(65 433 грн. – 5 000 грн.) : 20 = 3021,65 грн.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань:

3021,65 : 12 = 251,80 грн.

Лізингодавець виконає такі записи:

У лізингоодержувача записи будуть такими:

* Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг».

** Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби».

Через рік лізингоодержувач здійснив добудову — гараж вартістю 9000 грн. За умовами договору всі витрати, пов’язані з капітальними вкладеннями, несе лізингоодрежувач. У зв’язку з цим лізингова плата (залишок на позабалансовому рахунку № 9819) лізингодавцем не переглядається.

Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову, визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом визначеного строку корисної служби гаража чи решти строку лізингу (залежно від того, який з цих періодів коротший) і відноситься на витрати шляхом нарахування амортизації.

Лізингоодержувач визначив строк корисного використання капітальних вкладень (гаража) 10 років. Визначена ліквідаційна вартість гаража — 500 грн. Оскільки строк корисного використання більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на 2 роки. В обліку виконують такі записи.

* «Операційні основні засоби», субрахунок «Власні основні засоби».

Дидактичні матеріали

Процентна ставка лізингоодержувача, що нарощується — це ставка, яку сплатив би лізингоодержувач за кредит для купівлі активу на такий самий період і з таким самим забезпеченням, що й фінансовий лізинг.

Лізинг — це господарська операція, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на період часу, визначений угодою.

Мінімальні лізингові платежі — це платежі, які лізингоодержувач здійснює або зобов’язаний здійснювати впродовж терміну лізингу (крім вартості послуг і податків, які повинен сплатити лізингодавець і які мають бути йому повернені).

Теперішня вартість майбутнього платежу під визначений процент — це сума, яку необхідно вкласти у даний час під визначений процент для отримання конкретної суми у майбутньому.

Фактична процентна ставка лізингу — це ставка, за якою теперішня вартість майбутніх мінімальних лізингових платежів дорівнює ринковій вартості об’єкта лізингу.

План практичного заняття

1. Розглядаються такі питання:

1.1. Яким чином принцип МСБО (перевага змісту над формою) впливає на лізингові операції банку?

1.2. Яке практичне використання щодо лізингових операцій банку має принцип нарахування?

1.3. Які принципові відмінності існують між фінансовим та оперативним лізингом?

2. Виконується наведене далі навчальне завдання.

Навчальні завдання

Умовний приклад.

Банк-лізингодавець і банк-лізингоодержувач підписали лізингову угоду за такими умовами.

Автомобіль передається у лізинг терміном на 5 років.

По закінченні терміну дії угоди право власності переходить до лізингоодержувача.

Визначено 5 платежів по 5000 грн. кожний.

Термін платежу — початок кожного року.

Передбачена процентна ставка — 8%.

Реальна ціна автомобіля на початку дії угоди — 24 000 грн.

Термін корисної служби автомобіля — 10 років.

Лізингоодержувач застосовує рівномірний метод нарахування амортизації.

Необхідно:

— виконати короткий аналіз лізингової угоди (вид лізингу, ціна активу, характер лізингових платежів).

— скласти графік сплати мінімальних лізингових платежів за формою:

— виконати всі бухгалтерські записи за балансом лізингодавця та лізингоодержувача за даною господарською операцією, а саме:

облік початку лізингової операції.

облік лізингових платежів (нарахування та сплата).

облік амортизаційних витрат.

облік закінчення дії лізингової угоди.

За даними умовної задачі скласти балансовий звіт (за кожний рік) лізингодавця та лізингоодержувача, спираючись на основне бухгалтерське рівняння:

Актив = Зобов’язання + Капітал.

Завдання для блочно-модульного контролю

Контроль знань проводиться у два етапи:

перший: за темами 1—8;

другий: за темами 9—15;

третій: підсумковий.

Завдання для першого етапу блочно-модульного контролю.

Дайте характеристику блоків реформування бухгалтерського обліку в банках України.

Опишіть структурну декомпозицію діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

Як розумієте поняття синтетичний та аналітичний облік в банках?

Обрати правильний варіант відповіді:

4.1. До операційної каси входять такі структурні підрозділи:

а) прибуткова каса;

б) видаткова каса;

в) перерахункова каса;

г) вечірня каса 4

д) якщо необхідно, доповніть перелік.

4.2. Готівка оприбутковується до каси відповідно до таких первинних документів:

а) прибутковий касовий ордер;

б) чек;

в) об’ява на внесення готівки;

г) видатковий касовий ордер.

4.3. Аналітичний облік касових операцій ведуть в таких реєстрах:

а) прибутковому касовому журналі;

б) видатковому касовому журналі;

в) касовій книзі;

г) довідках касирів.

4.4. Готівка з каси банку видається відповідно до таких первинних документів:

а) видатковий касовий ордер;

б) довідка касира видаткової каси;

в) відомість на видачу заробітної плати;

г) чек.

4.5. Д-т 1001 К-т 1811

а) з каси видано готівку, продано іншому банку;

б) до каси надійшла готівка, придбана в іншому банку;

в) до каси надійшла готівка від дебіторів.

4.6. Д-т 1600 К-т 1911

а) з коррахунку ЛОРО списано кошти банку, який купує готівку в даному банку;

б) на рахунок НОСТРО надійшла оплата за готівку від банку, який її купує.

в) на коррахунок банку в НБУ надійшла оплата за готівку від банку, який її купує;

4.7. Д-т 1007 К-т 1001

а) з каси банку видано готівку підзвітній особі на господарські потреби;

б) з каси банку видано готівку від банку покупця;

в) до каси банку надійшла готівка, придбана в іншому банку.

4.8. Д-т 1911 К-т 1007

а) списано кредиторську заборгованість перед банком-покупцем;

б)відіслано банку-покупцю продана йому готівка;

в) після надходження підтвердження від банку покупця готівки про її одержання, списано кредиторську заборгованість банку-продавця, який її відвантажив.

4.9. Ініціатором розрахунків платіжними вимогами-дорученнями є:

а) підприємство-платник коштів;

б) підприємство-одержувач коштів;

в) банк.

4.10. Платіжне доручення дійсне з моменту його виписки (не враховуючи дня виписки) впродовж:

а) десяти календарних днів;

б) десяти робочих днів;

в) трьох робочих днів.

4.11. Розрахункові чекові книжки видаються:

а) клієнтам, яким відкриті рахунки в даному банку;

б) клієнтам інших банків.

4.12. Гарантованість невідкладної оплати чека відбувається тоді, коли:

а) чекодавець депонує кошти для розрахунків чеками на окремому рахунку в банку;

б) банк надає гарантію оплати (за умови наявності коштів на одному з рахунків клієнта);

в) чекодавець обіцяє здійснити оплату впродовж терміну, зазначеного у договорі поставки.

4.13. Акредитив може відкриватись:

а) тільки в банку платника коштів;

б) тільки в банку одержувача коштів;

в) і в банку платника і в банку одержувача коштів.

4.14. При акредитивній формі першим вступає в розрахунки:

а) покупець (платник коштів);

б) банк;

в) одержувач коштів.

4.15. За розрахунками векселями банк при його купівля сплачує векселедавцю:

а) номінальну вартість векселя;

б) дисконт;

в) різницю між номінальною вартістю і дисконтом.

4.16. При врахуванні векселів векселедавці подають їх до банку:

а) за реєстром векселів;

б) разом з платіжною вимогою векселедавця про одержання коштів;

в) разом з заявою встановленого зразка.

4.17. Номер відкритого клієнту поточного рахунку реєструється у спеціальній книзі реєстрації.

а) обов’язково;

б) не обов’язково;

в) на розсуд головного бухгалтера банку.

4.18. Про відкриття поточних рахунків клієнтам банк повідомляє податкову адміністрацію за місцем реєстрації господарюючого суб’єкта у термін:

а) у триденний;

б) у тижневий;

в) у місячний.

4.19. Рішення про те, котрий із відкритих поточних поточних рахунків в банках буде основним приймає:

а) власник рахунків (госп. суб’єкт);

б) податкова адміністрація;

в) НБУ.

4.20. Закриття поточного рахунку господарюючого суб’єкта здійснюється на підставі:

а) заяви власника рахунку;

б) рішення суду, арбітражного суду або іншого уповноваженого органу про ліцензію підприємства чи визнання його бункрутом;

в) рішення зборів акціонерів.

Дане завдання виконується впродовж 45 хвилин аудиторного часу. За повну відповідь на кожне з перших трьох запитань студент отримує по 5 балів, а за кожну наступну вірну тестову відповідь — по 1 балу. Отже максимальна кількість балів — 35. Під­сумкова оцінка виставляється за п’ятибальною системою за такими умовами:

При кількості балів:

35 — «5»;

30—34 — «4»;

20—29 — «3»;

20 — «2».

Завдання для другого етапу блочно-модульного контролю.

За наведеними умовами провести необхідні розрахунки та записи за рахунками бухгалтерського обліку.

5. За наведеними операціями, пов’язаними з обліком доходів і видатків банку протягом двох останніх місяців року необхідно:

а) виконати записи окремо за фінансовим і окремо за податковим обліком;

б) розрахунково визначити результати фінансового і податкового обліку:

а) суму прибутку до оподаткування;

б) суму податку на прибуток;

в) розрахунково визначити результати фінансового і податкового обліку зростаючим підсумком за рік і порівняти їх;

г) визначити суму фінансового результату за рік та провести розподіл цієї суми.

Завдання для другого етапу блочно-модульного контролю включає п’ять завдань, виконується впродовж двох годин аудиторного часу. У разі правильного виконання завдань 1—3 студент отримує 5 балів за кожне, а 4—5 завдання — по 10 балів. Загальна сума балів: 45 — це підсумкова оцінка «5»; 44—35 — «4»; 34—25 — «3»; 25 — «2».

Завдання для третього етапу  блочно-модульного контролю

Виконати бухгалтерські проведення за змістом наведених господарських операцій банку.

Ця частина розрахована на опанування принципів обліку валютних операцій та формування резервів комерційного банку, а також на практичне закріплення навичок обліку основних банківських операцій.

Листопад

Методичні вказівки до виконання курсових  робіт з дисципліни «Бухгалтерський облік  і прийняття рішень у банках» для студентів  спеціальності 7106 і 8106 «Облік та аудит у банках»