14.4 Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів

Вартість основних засобів та нематеріальних активів повинна систематично і раціонально розподілятися на витрати протягом строку корисного їх використання. Цей процес називається амортизацією. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів здійснюється щомісяця. За активами, що надійшли, амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули — припиняється 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації відображається за рахунками № 4309 «Знос нематеріальних активів», № 4409 «Знос операційних основних засобів», № 4509 «Знос неопераційних основних засобів».

При амортизації необхідно враховувати кілька моментів:

по-перше, всі матеріальні та нематеріальні активи довгострокового користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний і моральний знос.

по-друге, термін «амортизація» треба розглядати не як фі- зичний знос або зменшення ринкової вартості об’єкта протягом строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати.

по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її розподілу.

На обчислення величини амортизації активу впливають такі фактори;

первісна вартість,

ліквідаційна вартість,

вартість, яка амортизується,

строк корисної служби.

При визначенні строку корисної служби активів необхідно враховувати:

1) досвід роботи з подібними активами;

2) сучасний стан активів;

3) питання ремонту та догляду за активами;

4) сучасні тенденції в галузі техніки.

Строк корисного використання основних засобів та нематеріальних активів визначається банком самостійно.

Існує два головних методи нарахування амортизації: рівномір­ний та прискорений. Будь-який метод нарахування амортизації повинен мати одну мету: систематичний та раціональний розподіл ціни придбання основних засобів та нематеріальних активів шляхом нарахування амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх корисного використання.

При визначенні методу амортизації необхідно враховувати інтенсивність використання активу залежно від його конкретного застосування.

Суть рівномірного методу полягає у тому, що витратами поточного періоду визнається завжди однакова частина вартості активів (за вирахуванням визначеної ліквідаційної вартості) протягом усього терміну їх корисного використання.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

,

де ДВ — амортизаційні відрахування;

ЦП — ціна придбання активу;

ЛВ — визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці терміну корисного використання;

Т — визначений термін корисного використання в місяцях.

Ліквідаційна вартість — це сума грошей, яку власник планує отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, передачу чи продаж. Витрати на ліквідацію інколи можуть дорівнювати очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох  активів, які є об’єктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість — це не обов’язково вартість брухту чи просто того, що залишиться від активу на час завершення терміну його корисного використання та списання. Ліквідаційна вартість — це вартість для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його продати.

Розрахунок амортизації за рівномірним методом проведемо за умовою прикладу.

Банк придбав комп’ютер за 6250 грн.

Визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку корисного використання — 250 грн.

Визначений строк корисного використання — 3 роки.

Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:

(6250 – 250) : 3 = 2000 грн.

Нарахування амортизації протягом усього строку корисного використання комп’ютера виглядає так:

На кінець року

Приклад наведено з розрахунку на рік.

Місячна сума амортизації розраховується: 2000 : 12 = 166,66 грн.

Прискорений метод нарахування амортизації передбачає нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі  експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду в період впродовж загального терміну його корисного використання.

На практиці існує кілька різновидів методу прискореного нарахування амортизації. Найчастіше застосовується два з них: метод суми (цифр числа) років та метод зменшуваного залишку.

За методом суми (цифр числа) років, сума амортизації, яка визначається як витрати поточного періоду, обчислюється шляхом множення первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно змен­шується з року в рік.

Знаменник такого дробу є сумою цифр загального числа років визначеного терміну корисної служби активу. Чисельник — цифрою конкретного року експлуатації (у зворотному порядку).

Розглянемо приклад. Банк придбав автомобіль за 30 000 гри.

Визначена чиста ліквідаційна вартість — 5000 грн.

Визначений строк корисного використання —5 років.

1. Обчислюємо необхідні складові дробів для кожного року: знаменник — сума цифр строку корисного використання:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15;

чисельник — цифри (роки конкретного корисного використання) у зворотному порядку: 5, 4, 3, 2, 1.

Сформулюємо так би мовити коефіцієнт для розрахунку суми амортизації:

У перший рік 5 / 15

у другий рік 4 / 15

у третій рік 3 / 15

у четвертий рік 2 / 15

у п’ятий рік 1 / 15

2. Обчислюємо річну суму амортизації та відповідну балансову вартість у кожному обліковому періоді.

На кінець року

Метод зменшуваного залишку — прискорений метод нарахування амортизації, який визначається шляхом множення процентної норми визначеної за рівномірним методом на коефіцієнт 1,5 або 2,0.

Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою одного з них є прискорена норма нарахування амортизації у порівнянні з нормою за рівномірним методом.

Норма нарахування амортизації при застосуванні цього методу обчислюється у дві дії:

1) спочатку обчислюється норма для рівномірного методу;

2) одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.

Звернемося до умови попереднього прикладу.

Додаткова прискорена норма — 150% або 1,50.

1. Обчислюємо норму нарахування амортизації методом змен­шуваного залишку: за один рік об’єкт зношується на 20% (тобто 1 рік : 5 років = 20% або 0,2).

Норма нарахування амортизації за методом зменшуваного залишку: 20% ´ 1,50 = 30% або 0,30.

2. Порядок нарахування амортизації:

На кінець року

Балансова вартість на кінець усього періоду експлуатації не може бути меншою за визначену залишкову вартість (у цьому прикладі 5000 грн. проти 5042 грн.).

Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців у році).

Амортизація нематеріальних активів може нараховуватись будь-яким методом, що відображає дійсне зменшення економічної корисності нематеріального активу. Найчастіше при нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується рівномірний метод.

Приклад: Банк придбав патент за 17 000 грн., строк використання якого 10 років.

1. Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань: 17 000 : 10 = 1700 грн.

2. Розраховуємо місячну суму амортизаційних відрахувань: 1700 : 12 = 141 грн. 67 коп.

Щомісяця протягом усього строку експлуатації банк нараховуватиме амортизацію в сумі 141 грн. 67 коп.

Нарахована сума амортизації за групами основних засобів та нематеріальними активами відображується такими проведеннями.

Д-т 7423 Амортизація;

К-т 4309 Знос нематеріальних активів;

К-т 4409 Знос операційних основних засобів;

К-т 4509 Знос неопераційних основних засобів.

14.5. Порядок проведення інвентаризації  основних засобів і нематеріальних активів  та відображення її результатів  у бухгалтерському обліку

Для встановлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності основних засобів та нематеріальних активів у банках не рідше одного разу на рік перед складанням річного звіту проводиться інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів.

Інвентаризація обов’язкова:

у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, пошкод­ження цінностей;

у разі пожежі або стихійного лиха;

у разі реорганізації чи .ліквідації установи банку.

Для проведення інвентаризації основних засобів створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом керівника.

У разі неповного складу інвентаризаційної комісії та відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не проводиться до вирішення питання щодо заміни відсутнього члена комісії.

Наявність основних засобів та нематеріальних активів реєструється в інвентаризаційних описах. Після звірки даних описів з даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких з’ясо­вуються.

Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність даних, внесених до опису проінвентаризованих об’єктів.

До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей із слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку, без перевірки їх фактичної наявності.

При інвентаризації нематеріальних активів як таких, що не мають матеріально-фізичних ознак, їх наявність встановлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, а також за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права. Програмне забезпечення обчислювальної техніки перевіряється за наявністю відповідних носіїв, пояснень та інструкцій щодо їх застосування. За усіма нематеріальними активами інвентаризаційною комісією встановлюється наявність розпорядчого документа керівника установи про затвердження термінів використання нематеріальних активів і норми їх амортизації.

При інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів підтверджується не тільки їх наявність, а й визначається фактичний стан (міра спрацювання), правильність зарахування до відповідної групи активів установи (основних засобів чи малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо при інвентаризації розкрито факти віднесення основних засобів до розряду малоцінних і швидкозношуваних предметів чи навпаки, а також наявність предметів, щодо яких немає записів в облікових регістрах, то комісія встановлює, коли і за чиїм розпоряджанням побудовано (придбано, оплачено) такі об’єкти (роботи), з відображенням цих відомостей у протоколі засідання комісії та дає пропозиції про внесення змін до облікових даних. Оцінка об’єктів, виявлених під час інвентаризації, які не взято на облік, проводиться згідно із ринковою вартістю з врахуванням фізичного та морального зносу та з оформленням акта оцінки.

Основні засоби, що перебувають у лізингу, у ремонті тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаного майна переробними, ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами. На основні засоби і нематеріальні активи, що непридатні для використання, інвентаризаційні комісії складають окремі інвентаризаційні описи, які використовуються для складання актів на списання.

Основні засоби та нематеріальні активи, що надходять під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису.

У разі тривалого проведення інвентаризації матеріальні цінності, як виняток, можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної ко- місії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису.

Результати інвентаризації відображуються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний строк розглянутий і затверджений керівником установи банку.

Результати інвентаризації заносяться до обліку і звітності того місяця, в якому закінчена інвентаризація.

При проведенні інвентаризації установа банку зобов’язана переглядати обраний метод нарахування амортизації і строк корисного використання активів, якщо відбулися значні зміни в умовах їх використання.

Основні засоби та нематеріальні активи, що виявлені у надлишку, підлягають оприбуткуванню.

При цьому здійснюється запис:

Д-т 4300 Нематеріальні активи;

Д-т 4400 Операційні основні засоби;

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби;

К-т 6809 Інші непередбачені доходи (до 01.01.1999 року оприбуткування вартості цінностей, що виявлені, в надлишку проводилося за рахунком № 6800 «Неперед­бачені доходи», який вилучено з діючого Плану рахунків).

При списанні з балансу основних засобів та нематеріальних активів внаслідок нестачі, недоамортизовані суми враховуються за рахунком № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку» для відшкодування збитків з матеріально відповідальних осіб.

При цьому здійснюються записи:

Д-т 3552 Нестачі та інші нарахування на працівників банку;

Д-т 4309 Знос нематеріальних активів;

Д-т 4409 Знос операційних основних засобів;

Д-т 4509 Знос неопераційних основних засобів;

К-т 4300 Нематеріальні активи;

К-т 4400 Операційні основні засоби;

К-т 4500 Неопераційні основні засоби.

У разі відшкодування вартості основних засобів та нематеріальних активів в обліку виконується запис:

Д-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта, рахунок готівкових коштів;

К-т 3552 Нестачі та інші нарахування на працівників банку.

Якщо винну особу не встановлено чи у стягненні завданих збитків судом відмовлено, або позов про стягнення збитків задоволений частково і при цьому є невідшкодована частина збитків, установа банку здійснює запис:

Д-т 7809 Інші непередбачені витрати (до 1 січня 1999 року 7800 Непередбачені витрати).

К-т Нестачі та інші нарахування на працівників банку.

Амортизація — систематичний та раціональний розподіл на витрати вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання.

Балансова (залишкова) вартість — різниця між первісною вартістю основних засобів та сумою нарахованого зносу.

Вартість, яка амортизується, — різниця між первісною і ліквідаційною вартістю.

Вартість корисного використання об’єкта основних засобів — ринкова ціна активу з врахуванням його майбутнього використання для цілей, в яких актив використовується в даний момент.

Визначений строк служби основних засобів — визначений строк корисного використання основних засобів для його власника чи лізингоодержувача у разі фінансового лізингу.

Знос — результат накопичення амортизаційних відрахувань.

Капіталізація процентних витрат — віднесення на рахунок основних засобів процентних витрат, які нараховані за придбаними ресурсами, використаними для виготовлення цього об’єкта до часу його введення в експлуатацію.

Капітальний ремонт — ремонтні роботи основних засобів та нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, продуктивність і т. ін.).

Купівельна вартість основних засобів — загальна сума грошових витрат (або грошового еквівалента негрошових витрат) при придбанні основних засобів.

Ліквідаційна вартість — сума, яка визначається на початку експлуатації активу та є його можливою споживною вартістю наприкінці строку корисного використання.

Метод прискореного нарахування амортизації — визнання витратами поточного періоду більшої частини первісної вартості об’єкта основних засобів на початковому етапі його експлуатації, і меншої — на заключному.

Моральний знос — знос, що обумовлений підвищенням продуктивності праці і темпами технічного прогресу.

Нематеріальні активи — активи, що використовуються в діяльності установи банку та забезпечують певні права, але не існують фізично.

Поточний ремонт та технічне обслуговування — ремонтні роботи, що спрямовані на підтримку основних засобів в нормальному робочому стані.

Поточні витрати — витрати, що визначаються в періоді їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Первісна вартість — сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні основних засобів, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення їх у робочий стан.

Ринкова ціна — ціна, за якою можуть бути придбані основні засоби або нематеріальні активи на поточну дату.

Рівномірний метод нарахування амортизації — метод, за яким вартість, що амортизується, розподіляється на рівні частини, кожна з яких визнається витратами певного облікового періоду протягом строку корисного використання основних засобів.

Строк корисної служби основних засобів — час, протягом якого передбачається використання їх установою.

Фізичний знос — знос, пов’язаний з участю основних засобів у виробничому процесі і залежить від строку їх використання.

Дидактичні матеріали

План практичного заняття

При підготовці до проведення практичного заняття необхідно:

1. Ознайомитися з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України (затверджене постановою Правління Національного банку України 30.12.98 р. за № 566) та Вказівками щодо організації бухгалтерського обліку в Україні (затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 за № 25.).

2. Підготувати повідомлення за такими темами:

інвентаризація основних засобів, її зміст та контрольне значення як елемента методу бухгалтерського обліку.

класифікаційні (зокрема й вартісні) оцінки матеріальних цінностей при їх віднесенні до категорії «основні засоби».

організація аналітичного та синтетичного обліку основних засобів.

Навчальні завдання

1. Відобразити в обліку бухгалтерські записи за проведеними банком операціями, пов’язаними з придбанням автомобіля «Ford»:

На дату попередньої оплати офіційний курс дол./грн. = 1 : 4.6 оплату проведено 10 грудня 1999 року в сумі 12 000 доларів США.

На день оформлення митних документів офіційний курс дол./грн. = 1 : 4.65.

За перегон машини від митного кордону України до м. Києва сплачено водієві автофірми 800 грн.

Вартість паливно-мастильних матеріалів, використаних водієм 300 грн. (заправка проводиться по дорозі на станціях заправки).

У результаті дорожньо-транспортної пригоди проведено вимушений ремонт коліс і переднього лобового скла, за що сплачено готівкою на станції техобслуговування  1000 грн.

автомобіль оприбутковано 30 грудня. Офіційний курс на дату опри- буткування дол./грн. 1 : 4.7.

2. Необхідно розрахувати місячну норму і суму амортизації за даним активом, виходячи з балансової вартості (її необхідно обчислити). Банк визначив корисний термін експлуатації автомобіля — 4 роки і ліквідаційну вартість  3000 грн.

Амортизацію розрахувати:

рівномірним методом;

прискореним методом (із застосуванням коефіцієнта 2 та суми цифр числа років).

3. 15 червня 2001 року автомобіль було реалізовано за 20 000 гривень

скласти бухгалтерські записи та визначити фінансовий результат від реалізації.

1. За наведеними операціями, пов’язаними з основними засобами банку, провести необхідні розрахунки та відповідні бухгалтерські записи.

2. Відобразити всі необхідні операції за даною умовою у си- стемі податкового обліку, звернувши особливу увагу на дію Закону про оподаткування прибутку підприємств( в частині нарахування на амортизації основних засобів).