7.5. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів

Списання коштів, що перебувають на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності без згоди їх власників не допускається. Виняток становлять рішення судів, арбітражного суду та виконавчі написи нотаріусів.

Безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, яка подається стягувачем до банку, в якому він обслуговується, у 3-х примірниках із супровідним реєстром у 2-х примірниках. Якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в різних банках, то перший і другий примірник платіжної вимоги засобами спецзв’язку надсилаються банком одержувача до банку платника, третій видається на руки одержувачеві коштів.

Якщо ж платник та одержувач коштів обслуговуються однією установою банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий — видається платникові, третій — одержувачеві коштів. У цьому разі реєстр подається до банку у двох примірниках, перший залишається в документах дня банку, другий видається як розписка підприємству — одержувачеві коштів.

Суми фінансових санкцій, недоїмок до бюджету за податками, штрафами, нарахованими державними податковими органами України, стягуються в безспірному порядку інкасовим дорученням (розпорядженням). Порядок його заповнення та подання до банку передбачає додержання вимог, описаних щодо оформлення інших розрахункових документів.

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів у рядку«Призначення платежу» вказується вид фінансових санкцій (неустойка, штраф та порушення, за які вони нараховані).

За відсутності коштів на рахунках платників сума до стягнення обліковується на позабалансовому рахунку № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк, через відсутність коштів у платників».

У разі нестачі коштів на основному рахунку підприємства банк здійснює часткову оплату розрахункових документів на безспірне списання (стягнення). Операція оформляється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, скріпленим відтиском штампа банку.

Якщо на кошти рахунку суб’єкта підприємницької діяльності накладено арешт (за позовом прокуратури, слідчих органів, служ­би безпеки, за порушеними кримінальними справами), банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунку за будь-якими платежами. Виняток становлять платежі до бюджету та обов’язкові платежі.

Щоб забезпечити виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), на час накладення арешту банк відкриває юридичній або фізичній особі спеціальний рахунок на балансовому рахунку № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду про зняття арешту.

Коли на спеціальному рахунку накопичено необхідну суму, банк резервує її на цьому рахунку до одержання відповідних рішень щодо їх стягнення та відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

За цим розділом у системі рахунків бухгалтерського обліку відображаються всі процедури процесу розрахунків.

1. Чекодавець придбав у своєму банку чекову книжку, оплатив­ши послуги за даною операцією готівкою або з коштів поточного рахунку:

Д-т 1001, 2520, 2540, 2541, 2542, 2545, 2600, 2620

К-т «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»

2. Банк депонує кошти з поточного рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»

Д-т 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620

К-т 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

3. У міру видачі бланків чекових книжок відображає зміст операції за позабалансовими рахунками

Д-т 9910 Контррахунок

К-т 9821 Бланки суворої звітності.

4. Зараховує суму, зазначену в чеку, в разі його надходження від чекодержателя, за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються однією установою комерційного банку.

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунку

К-т 2600 Поточний рахунок

К-т 2620 Поточні рахунки фізичних осіб.

5. Прийняття чека на інкасо

Д-т 9830 Документи і цінності, прийняті на інкасо

К-т 9910 Контррахунок.

6. Відсилання банком чекодержателя чека до банку чекодавця на інкасо

Д-т 9831 Документи і цінності, відіслані на інкасо

К-т 9910

та Д-т 9910

К-т 9830 Документи і цінності, прийняті на інкасо.

7. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент перераховує гроші банку чекодержателя

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»

К-т 1200.

8. Одержання інкасового чека банком чекодержателя

Д-т 9910

К-т 9831 Документи і цінності, відіслані на інкасо

Дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку на рахунок одержувача

Д-т 1200

К-т 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620.

9. Списано за платіжним дорученням клієнта кошти:

— отримувач і платник обслуговуються в одній установі банку

а) Д-т Рахунок платника

К-т Рахунок отримувача

— обслуговуються різними установами банків

б) Д-т Рахунок платника

К-т 1200.

10. Відкриття акредитива банком-емітентом:

а) Д-т Поточний рахунок заявника акредитива

К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

б) Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

11. Надане доручення банком-емітентом іншому банку виконувати акредитив:

Д-т Поточний рахунок заявника

К-т 1200

одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення

Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

12. Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є виконуючим банком:

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

К-т Поточний рахунок бенефіціара

або

К-т 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкритий в іншому банку)

одночасно:

Д-т 9910

К-т 9802.

13. Отримане доручення на суму акредитива у виконуючому банку:

Д-т 1200

К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами».

14. При відкритті непокритого акредитива у банку-емітенті виконується операція:

Д-т 9020 Гарантії, надані клієнтам

К-т 9900.

15. У виконуючому банку сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т 9802 Акредитиви до сплати

К-т 9910.

16. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку:

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

К-т Поточний рахунок бенефіціара.

17. Одночасно третій примірник реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, надсилається до банку-емітента для списання коштів з рахунка 9802 «Акредитиви до сплати»:

Д-т 9910

К-т 9802 Акредитиви до сплати

18. У банку-емітенті при неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунку заявника:

Д-т 2040 Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними опера- ціями

К-т 1200

одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів:

Д-т 9900

К-т 9020 Гарантії, що надані клієнтам.

19. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива виконуючому банку:

Д-т 7100 Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування

К-т 1200.

20. У виконуючому банку зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом:

Д-т 1200

К-т Рахунок бенефіціара

одночасно

Д-т 9910

К-т 9802 Акредитиви до сплати.

21. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:

Д-т 1200

К-т 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

За даним розділом не розглядається порядок здійснення розрахунків векселями та порядок розрахунків при здійсненні заліку взаємної заборгованості. За проектом нової редакції Інструкції Національного банку № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», яка планується до затвердження у поточному році, за зазначеними формами розрахунків передбачаються досить конкретні зміни. Думається, що їх краще подати окремим виданням.

Акредитив — це форма розрахунків, за якою банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги.

Банк-емітент — банк платника, котрий відкриває акредитив своєму клієнтові.

Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, який діє за дорученням банку-емітента (виконує акредитив).

Відкличний акредитив — такий, що може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром.

Невідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Непокритий акредитив — акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Платіжне доручення — документ, що є письмово оформленим дорученням клієнта банку, який обслуговує, на перерахування зазначеної суми коштів зі свого рахунку.

Покритий акредитив — акредитив для здійснення платежів, при якому кошти платника завчасно бронюються в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Розрахунковий чек — документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка веде його рахунок, сплатити отримувачу (чекодателю) зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Дидактичні матеріали

? Задача 1

За змістом господарських операцій, проведених банком 31 липня поточного року за поточним рахунком ТОВ «Люкс» скласти бухгалтерські проведення.

Відобразити проведені операції за особовим рахунком ТОВ «Люкс» (залишок за рахунком на початок дня — 12 000 грн.).

3. За операціями 5 і 6 пояснити механізм розрахунку, вказавши документи, які є підставою для його проведення.

4. За операцією 8 схематично зобразити порядок розрахунків чеками.

? Задача 2

За наведеними операціями скласти бухгалтерські проведення.

Підсумувати залишки за факторинговими рахунками, зробити відповідні висновки.

? Задача 3

1. За наведеними операціями скласти бухгалтерські проведення.

2. При потребі відкрити картотеку своєчасно несплачених документів через відсутність коштів на рахунку клієнта.

Закінчення табл.