13.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції

Зв’язок між операціями в іноземній та національній валюті здійснюється за допомогою рахунків:

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 АП (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. Записи за цим рахунком проводяться за датою валютування, тобто за датою зарахування або списання коштів за операцією. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку або зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 — мультивалютний, аналітичні рахунки відкриваються у розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається окремо за кожним видом валюти.

Рахунок 3801 є контррахунком по відношенню до рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції по відношенню до іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію. Отже, рахунки валютної позиції і її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) і її вартість, перераховану у гривні. Обидва рахунки є технічними, тобто при складанні балансового звіту рахунки 3800 і 3801 взаємоперекриваються. Впровадження в План рахунків валютної позиції є необхідністю, що досить легко аргументувати: обмінні операції виконуються у двох різних валютах, а рахунки в різних валютах не можуть логічно між собою кореспондувати. Кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій. Саме рахунки валютної позиції забезпечують взаємозв’язок між валютами, тобто є допоміжними.

Варто ще раз зазначити, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях; аналітичний облік ведеться за видами валют.

Як правило, переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди у часовому вимірі може віддалятися від дати валютування та дати розрахунку на невизначений термін. Саме цим пояснюється необхідність обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладання угоди. При настанні дати розрахунків результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.

Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами:

— за ринковим: — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

— за офіційним — при облікуванні доходів та витрат, отрима­них і сплачених в іноземній валюті; внесків до статутного фонду в іноземній валюті; купівлі-продажу основних засобів та товаро-матеріальних цінностей за іноземну валюту.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.

За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:

Перший: за операціями з купівлі-продажу валюти за гривні

— при зарахуванні купленої валюти

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

— при списанні проданої валюти

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Одночасно за рахунками проводяться записи щодо руху гривні.

— на сплачену суму гривні за ринковим курсом:

Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України.

— на отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Другий: за операціями обміну однієї іноземної валюти на іншу

— зарахування придбаної валюти

Д-т 1500/1 К-т 3800/1

— списання проданої валюти

Д-т 3800/2 К-т 1500/2

— гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом

Д-т 3801/1 К-т 3801/2

(позначки (1, 2) в кінці номерів балансових рахунків означають код валюти — придбаної і проданої).

З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватись на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) повинні дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.

Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:

у разі зміни офіційних курсів валют;

у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня.

За першим випадком маємо справу з нереалізованим фінансовим результатом, що є результатом переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку зі зміною курсів, не пов’язаним із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки. Отже нереалізований результат відображає лише коригування вартості іноземної валюти.

У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені після закінчення фінансової операції або події.

Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за активно-пасивним рахунком 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами. За рахунком обліковуються результати переоцінки всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку і підсумкові результати торгових операцій, що виконані за день.

Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки:

для запису результатів переобліку валютних рахунків балансу;

для визначення реалізованого фінансового результату. З цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відпо- відній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 у гривневому перерахунку, та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);

для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (йдеться про врахування курсової різниці, що виникає при зміні курсів валют).

Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що ми розв’язали проблему, яким чином банк отримує можливість зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривні. Отже, для обчислення відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Дані рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів і зобов’язань, отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.

Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих становить 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. При умовному курсі долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.

Фактично банк має відкриту валютну позицію. Дана ситуація у балансі банку виглядає так (рис. 13.2).

Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 гривень, або 25000 $. Оскільки А_ін.в < П_ін.в , маємо відкриту коротку валют­ну позицію.

О днак щодо окремої операції, як-то видача кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається. Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.

Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом (наприклад 500 $), то уся операція спричиняє створення лише зобов’язання, отже зміну валютної позиції необхідно показати так:

Одночасно (курс $ 1 : 4) проводиться запис у гривнях:

При зміні валютного курсу (1 : 5) цей факт повинен зафіксуватися наступним чином

Як видно, при короткій відкритій валютній позиції банк «програє» у разі збільшення курсу іноземної валюти. Закономірно поставити запитання, яким чином і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою. Для переказу грошей в іншій, а не місцевій, валюті, банк повинен відкрити рахунок в одному або декількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою. Отже, операції з такою валютою виконуються лише в країні її походження, а, відтак, переказані гроші залишаються на депозиті до запитання цієї країни.

Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції бан­ку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з позиції банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком лоро. Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньоекономічної діяльності банки проводять активний пошук банків-кореспондентів.

Зазвичай банки обмінюються кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожен з них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної у розрахунках.

За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.

Банк-кореспондент не обов’язково повинен знаходитися у країні, де валюта розрахунків є національною: цілком достатньо відкрити рахунок у філії або дочірній компанії, наприклад, американського банку, для розрахунків у доларах США.

Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку в необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспонден­том за кордоном.

Кожного разу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті у конкретному банку, йдеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо з кожним рахунком «ностро» називається «позицією ностро». Цілком очевидно, що банк може мати більше, ніж одну ностро-позицію, тобто має відкритих кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.

Як правило, позиція ностро може мати:

позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку).

паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).

Операції в іноземній валюті за рахунками «ностро» відображаються в обліку за рахунками групи 150 діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками «лоро» — за рахунками групи 160 «Кошти до запитання інших банків».

Варто зазначити, що нормативи валютної позиції регламентуються Національним банком України. Комерційні банки розраховують їх з урахуванням обсягу капіталу. Так, Постановою Правління НБУ від 17.12.98 за № 524 «Про окремі питання, пов’язані з регулюванням діяльності комерційних банків» вводяться наведені далі значення відкритої валютної позиції:

загальна відкрита валютна позиція (Н 15) — не більш як 35%;

довга відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (Н 16) — не більш як 30%;

коротка відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті — не більш як 5%;

довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті (Н 17) — не більш як 3%;

довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах (Н 18) — не більш як 2%.

Зазначеною Постановою встановлюється: статутний капітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не враховується для розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщено на окремому рахунку в Національному банку України. Обсяг валюти на окремому рахунку в НБУ для розрахунку відкритої валютної позиції банки щодекади визначають самостійно.