13.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції
Зв’язок між операціями в іноземній та національній валюті здійснюється за допомогою рахунків:
3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
3801 АП (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. Записи за цим рахунком проводяться за датою валютування, тобто за датою зарахування або списання коштів за операцією. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку або зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 — мультивалютний, аналітичні рахунки відкриваються у розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається окремо за кожним видом валюти.
Рахунок 3801 є контррахунком по відношенню до рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції по відношенню до іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію. Отже, рахунки валютної позиції і її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) і її вартість, перераховану у гривні. Обидва рахунки є технічними, тобто при складанні балансового звіту рахунки 3800 і 3801 взаємоперекриваються. Впровадження в План рахунків валютної позиції є необхідністю, що досить легко аргументувати: обмінні операції виконуються у двох різних валютах, а рахунки в різних валютах не можуть логічно між собою кореспондувати. Кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій. Саме рахунки валютної позиції забезпечують взаємозв’язок між валютами, тобто є допоміжними.
Варто ще раз зазначити, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях; аналітичний облік ведеться за видами валют.
Як правило, переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди у часовому вимірі може віддалятися від дати валютування та дати розрахунку на невизначений термін. Саме цим пояснюється необхідність обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладання угоди. При настанні дати розрахунків результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.
Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами:
— за ринковим: — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
— за офіційним — при облікуванні доходів та витрат, отриманих і сплачених в іноземній валюті; внесків до статутного фонду в іноземній валюті; купівлі-продажу основних засобів та товаро-матеріальних цінностей за іноземну валюту.
У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.
За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:
Перший: за операціями з купівлі-продажу валюти за гривні
— при зарахуванні купленої валюти
Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках
К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
— при списанні проданої валюти
Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках
Одночасно за рахунками проводяться записи щодо руху гривні.
— на сплачену суму гривні за ринковим курсом:
Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів
К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України.
— на отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:
Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України
К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Другий: за операціями обміну однієї іноземної валюти на іншу
— зарахування придбаної валюти
Д-т 1500/1 К-т 3800/1
— списання проданої валюти
Д-т 3800/2 К-т 1500/2
— гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом
Д-т 3801/1 К-т 3801/2
(позначки (1, 2) в кінці номерів балансових рахунків означають код валюти — придбаної і проданої).
З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватись на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) повинні дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.
Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:
у разі зміни офіційних курсів валют;
у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня.
За першим випадком маємо справу з нереалізованим фінансовим результатом, що є результатом переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку зі зміною курсів, не пов’язаним із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки. Отже нереалізований результат відображає лише коригування вартості іноземної валюти.
У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені після закінчення фінансової операції або події.
Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за активно-пасивним рахунком 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами. За рахунком обліковуються результати переоцінки всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку і підсумкові результати торгових операцій, що виконані за день.
Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки:
для запису результатів переобліку валютних рахунків балансу;
для визначення реалізованого фінансового результату. З цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відпо- відній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 у гривневому перерахунку, та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);
для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (йдеться про врахування курсової різниці, що виникає при зміні курсів валют).
Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що ми розв’язали проблему, яким чином банк отримує можливість зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривні. Отже, для обчислення відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:
3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.
Дані рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів і зобов’язань, отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.
Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих становить 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. При умовному курсі долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.
Фактично банк має відкриту валютну позицію. Дана ситуація у балансі банку виглядає так (рис. 13.2).
Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 гривень, або 25000 $. Оскільки Аін.в < Пін.в , маємо відкриту коротку валютну позицію.
О днак щодо окремої операції, як-то видача кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається. Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.
Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом (наприклад 500 $), то уся операція спричиняє створення лише зобов’язання, отже зміну валютної позиції необхідно показати так:
|
| Номер рахунку | Сума (в дол.) | |
д-т | к-т | |||
Д-т | Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів | 3800 | 500 |
|
К-т | Нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб | 2638 |
| 500 |
Одночасно (курс $ 1 : 4) проводиться запис у гривнях:
|
| Номер рахунку | Сума (в грн.) | |
д-т | к-т | |||
Д-т | Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб | 7041 | 2000 |
|
К-т | Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти | 3801 |
| 2000 |
При зміні валютного курсу (1 : 5) цей факт повинен зафіксуватися наступним чином
|
| Номер рахунку | Сума (в грн.) | |
д-т | к-т | |||
Д-т | Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами | 6204 | 500 |
|
К-т | Еквівалент позиції банку, щодо іноземної валюти та банківських металів | 3801 |
| 500 |
Як видно, при короткій відкритій валютній позиції банк «програє» у разі збільшення курсу іноземної валюти. Закономірно поставити запитання, яким чином і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою. Для переказу грошей в іншій, а не місцевій, валюті, банк повинен відкрити рахунок в одному або декількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою. Отже, операції з такою валютою виконуються лише в країні її походження, а, відтак, переказані гроші залишаються на депозиті до запитання цієї країни.
Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з позиції банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком лоро. Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньоекономічної діяльності банки проводять активний пошук банків-кореспондентів.
Зазвичай банки обмінюються кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожен з них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної у розрахунках.
За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.
Банк-кореспондент не обов’язково повинен знаходитися у країні, де валюта розрахунків є національною: цілком достатньо відкрити рахунок у філії або дочірній компанії, наприклад, американського банку, для розрахунків у доларах США.
Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку в необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспондентом за кордоном.
Кожного разу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті у конкретному банку, йдеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо з кожним рахунком «ностро» називається «позицією ностро». Цілком очевидно, що банк може мати більше, ніж одну ностро-позицію, тобто має відкритих кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.
Як правило, позиція ностро може мати:
позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку).
паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).
Операції в іноземній валюті за рахунками «ностро» відображаються в обліку за рахунками групи 150 діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками «лоро» — за рахунками групи 160 «Кошти до запитання інших банків».
Варто зазначити, що нормативи валютної позиції регламентуються Національним банком України. Комерційні банки розраховують їх з урахуванням обсягу капіталу. Так, Постановою Правління НБУ від 17.12.98 за № 524 «Про окремі питання, пов’язані з регулюванням діяльності комерційних банків» вводяться наведені далі значення відкритої валютної позиції:
загальна відкрита валютна позиція (Н 15) — не більш як 35%;
довга відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (Н 16) — не більш як 30%;
коротка відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті — не більш як 5%;
довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті (Н 17) — не більш як 3%;
довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах (Н 18) — не більш як 2%.
Зазначеною Постановою встановлюється: статутний капітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не враховується для розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщено на окремому рахунку в Національному банку України. Обсяг валюти на окремому рахунку в НБУ для розрахунку відкритої валютної позиції банки щодекади визначають самостійно.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Тема 1. Роль обліку в системі управління комерційним банком та основи його організації
- Тема 2. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків
- Тема 3. Організація аналітичного обліку в комерційних банках
- Тема 4. Кореспондентські відносини між банківськими установами
- Тема 5. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті і режим функціонування цих рахунків
- Тема 6. Облік касових операцій в комерційних банках
- Тема 7. Облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками
- Тема 8. Облік капіталу банку
- Тема 9. Облік доходів та витрат комерційного банку
- Тема 10. Облік кредитних операцій
- Тема 11. Облік депозитних операцій установ комерційних банків
- Тема 12. Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами установ комерційних банків
- Тема 13. Облік операцій в іноземній валюті
- Тема 14. Бухгалтерський облік основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків
- Тема 15. Облік лізингових операцій
- 1. Роль обліку в системі управління комерційним банком та основи його організації
- 1.1. Організація обліку в комерційних банках
- 1.2. Методологічні основи фінансового обліку в банках
- 1.3. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- 1.4. Реформування бухгалтерського обліку та звітності в банках України
- 2. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків
- 2.1. Особливості побудови плану рахунків
- 2.2. Структура класів Плану рахунків
- 3. Організація аналітичного обліку в комерційних банках
- 3.1. Характеристика параметрів аналітичного обліку
- 3.2. Параметри контрагентів (клієнтів) банку
- 3.3. Параметри документів
- 4. Кореспондентські відносини між банківськими установами
- 4.1. Порядок відкриття кореспондентських рахунків комерційним банкам у регіональних управліннях нбу
- 4.2. Організація міжбанківських розрахунків
- 4.3. Механізм прямих кореспондентських відносин між комерційними банками
- 5. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті і режим функціонування цих рахунків
- 6. Облік касових операцій в комерційних банках
- 6.1. Організація обліку касових операцій у комерційних банках
- 6.2. Облік операцій, виконуваних прибутковими касами
- 6.3. Облік операцій, здійснюваних вечірніми касами та касами перерахунку готівки
- 6.4. Облік операцій, здійснюваних видатковими касами
- 6.5. Облік операцій з підкріплення операційних кас комерційних банків
- 7. Облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками
- 7.1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів
- 7.2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- 7.3. Здійснення розрахунків чеками
- 7.4. Розрахунки акредитивами
- 7.5. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів
- 8. Облік капіталу банку
- 8.1. Бухгалтерська оцінка капіталу банку
- 8.2. Облік операцій з формування статутного фонду банку
- 8.3. Облік операцій за розрахунками з акціонерами
- 8.4. Відображення в обліку результатів поточного року
- 9. Облік доходів та витрат комерційного банку
- 9. Облік доходів (витрат) банку.
- 9.1. Облік доходів (витрат) банку
- 9.2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат
- 9.3. Облік операцій з нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість
- 10. Облік кредитних операцій
- 10.1. Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
- 10.2. Облік операцій за овердрафтом
- 10.3. Облік операцій репо
- 10.4. Облік факторингових операцій
- 10.5. Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів
- 11. Облік депозитних операцій установ комерційних банків
- 11.1. Бухгалтерський облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом
- 11.2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту
- 12. Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами установ комерційних банків
- 12.1. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою продажу
- 12.2. Облік вкладень банку в боргові цінні папери з метою продажу
- 12.3. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані й дочірні компанії
- 12.4. Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції
- 12.5. Облік власних боргових зобов’язань банку
- 12.6. Облік операцій зі списання безнадійної заборгованості за операціями з цінними паперами
- 13. Облік операцій в іноземній валюті
- 13.1. Поняття валютних операцій та їх класифікація
- 13.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції
- 13.3. Облік операцій, що здійснюються через пункти обліку валют
- 13.4. Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються за дорученнями клієнтів банку
- 13.5. Облік міжбанківських обмінних операцій в іноземній валюті
- 13.6. Облік власних операцій комерційного банку
- 13.7. Зміст нової редакції Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками операцій в іноземній валюті
- 14. Бухгалтерський облік основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків
- 14.1. Класифікація основних засобів, нематеріальних активів та їх вартісна оцінка
- 14.2 Бухгалтерський облік власних основних засобів
- 14.3. Облік власних нематеріальних активів
- 14.4 Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів
- 15. Облік лізингових операцій
- 15.1. Характеристика лізингових операцій
- 15.2. Облік операцій із фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача
- 15.3. Облік операцій з оперативного лізингу
- 1. Загальні положення
- 132 Довгострокові кредити, які отримані від Національного банку України
- 141 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
- 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції
- 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України
- 150 Кошти до запитання в інших банках
- 151 Строкові депозити, які розміщені в інших банках
- 152 Кредити, які надані іншим банкам
- 203 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями
- 204 Кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями
- 205 Кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями
- 206 Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 210 Кредити, які надані центральним органам державного управління
- 211 Кредити, які надані місцевим органам державного управління
- 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам загального державного управління
- 220 Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам
- 221 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам
- 253 Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України
- 254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів
- 255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів
- 256 Кошти позабюджетних фондів
- 257 Кошти до виплати
- 260 Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності
- 292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку
- 3 Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання
- 310 Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж
- 311 Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж
- 319 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж
- 320 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції
- 321 Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції
- 391 Розрахунки з небанківськими структурними підрозділами, що знаходяться на кошторисному фінансуванні банків
- 602 Процентні доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності
- 603 Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління
- 604 Процентні доходи за кредитами фізичним особам
- 605 Процентні доходи за цінними паперами
- 608 Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку
- 609 Інші процентні доходи
- 610 Комісійні доходи за операціями з банками
- 611 Комісійні доходи за операціями з клієнтами
- 680 Непередбачені доходи
- 7 Витрати
- 700 Процентні витрати за коштами, отриманими від Національного банку України
- 701 Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків
- 771 Списання безнадійних активів
- 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відіслані
- 972 Документи з приватизації — майнові сертифікати
- 973 Документи з приватизації — земельні бони
- 974 Інші розрахунки
- 975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати
- 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку
- 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі
- 980 Документи за розрахунковими операціями