Інструменти повернення кредитів

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки на одержання кредиту. Для одержання кредиту позичальник надає в банк обґрунтоване клопотання (заявку), у якому вказуються: цільовий напрям кредиту, його сума, строк користування кредитом, конкретні дати його погашення, коротка характеристика заходів, що кредитуються й економічний ефект від його здійснення. На прохання банку крім клопотання (заявки) позичальник може представляти для розгляду інші матеріали. Крім того банку представляються техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується з розрахунком очікуваних надходжень від його реалізації; копії контрактів, договорів й інших документів, що стосуються заходу, що кредитується; зобов'язання по забезпеченню своєчасного повернення кредиту (договір застави, гарантійний лист, страхове свідоцтво й т.д.); бухгалтерську звітність, звіт про прибутки й збитки, декларацію про доходи, виписки по рахунках, відкритим в інших банках. Прежде, чем начать рассмотрение 0000000000000

Наступний етап процесу кредитування припускає вивчення кредитоспроможності клієнта й оцінку ризику за позикою, даний етап можливий тільки за умови позитивних результатів попередньої бесіди.

При оцінці кредитоспроможності позичальника керівництво банка використовує наступні джерела:

• інформація, що отримана безпосередньо від клієнта (бухгалтерська та інша документація);

• внутрішньобанківська інформація;

• зовнішні джерела інформації.

Велике значення мають архіви банку. Якщо клієнт одержував раніше кредит у банку, то в архіві є відомості про затримки в погашенні боргу або інших порушень.

Виділяють наступні аспекти уваги банку до потенційного позичальника:

• фінансовий: здатність позичальника генерувати грошовий потік, достатній для погашення кредиту;

• галузевий: відображає процес розвитку галузі й конкурентної позиції клієнта;

• управлінський: оцінює якість менеджменту й ефективність управління;

• якість забезпечення кредиту: встановлює рівень контролю за заставою з боку банку;

• морально-етичний: відображає готовність позичальника до повернення кредиту.

Для оцінки кредитоспроможності позичальника існують наступні методи оцінки:

• метод коефіцієнтів

• метод угруповань;

• метод порівнянь;

• рейтингова система оцінок.

Методи можуть використатися паралельно, а також частково, доповнюючи один одного. Існує безліч методик аналізу фінансового стану клієнта і його надійності відносно своєчасного погашення боргу банку. При вивченні кредитоспроможності позичальника особливе значення повинне надаватися аналізу коефіцієнтів, що характеризують співвідношення різних статей балансу й динаміку цих показників. В практиці функціонування комерційних банків України також використовуються показники рентабельності, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності. Найчастіше ці показники групуються в інтегральні. Приклад розрахунку одного із інтегральних показників наведено нижче. В першу чергу необхідно розрахувати наступні показники: