Тема № 11 міжнародні операції комерційних банків

1. Система валютних відносин. Валютні системи.

2. Розрахункові операції.

3. Кредитні операції.

4. Валютні операції.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: Регіональні валютні системи; Світова валютна система; вільно конвертована валюта (ВКВ); Режими валютного курсу; Валютний курс; Платіжний баланс; Акредитив; Інкасо; Євровалютний ринок кредитів; Євроноти; депозитні сертифікати;єврокомерційні векселі; Валютна операція; Операція «спот»; операція "форвард".

1. Система валютних відносин. валютні системи

Національна валютна система - це форма організації грошових відносин, яка охоплює не тільки внутрішній грошовий обіг, але і сферу міжнародних розрахунків країни і визначається національним законодавством.

Складовими національної валютної системи є такі її елементи, як:

- національна валюта і ступінь її конвертованості;

- режим валютного курсу;

- стан валютної ліквідності країни;

- порядок використання резидентами міжнародних засобів обігу і платежу;

- регламентація міжнародних розрахунків;

- режим національного валютного ринку;

Національний банк України грає істотну роль в системі національних органів валютного регулювання. Національна валютна система є частиною грошово-кредитної системи країни. Вона обслуговує в основному зовнішньоекономічний обіг товарів, послуг, капіталів.

Міжнародна валютна система включає:

1. Резервні валюти і міжнародні розрахункові одиниці та умови їх обігу.

2. Уніфікований режим валютних ресурсів.

3. Порядок міждержавного регулювання міжнародної ліквідності.

4. Уніфіковані правила використання міжнародних кредитних засобів обігу і міжнародних розрахунків.

5. Режим світових ринків.

Регіональні валютні системи (РВС) об'єднують країни з однаковим рівнем розвитку національних грошово-валютних систем. В рамках РВС створюється єдина розрахункова одиниця перекладний рубль, ЕКЮ або встановлюється режим взаємної конвертованості валют країн, що входять в цю систему.

Світова валютна система - регулюється угодою (Статутом) МВФ, членами якого є 180 країн світу. Мета - сприяння міжнародній валютній співпраці.

Основою нинішньої світової валютної системи можна вважати систему золотого стандарту, що склалася до кінця XIX століття та проголосила золото єдиними світовими грошима, а також її урізані форми - золотослиткову і золотодевізну системи. З юридичної точки зору основою нинішньої світової валютної системи є Бреттон-Вудська угода 1944 р., ініціаторами якої були США, Великобританії, СРСР. Деякі істотні зміни в Угоді були прийняті на спеціальній нараді МВФ в січні 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка). Вони стосувалися головним чином допустимого режиму валютних курсів і порядку використання золота, що також відобразилося на ролі центральних банків країн - членів МВФ як в світовий, так і в національних валютних системах.

В рамках світової валютної системи з юридичної точки зору вільно конвертована валюта (ВКВ) - це валюта країни, яка прийняла на себе зобов'язання, передбачені статтею VIII Угоди про МВФ.

Це означає, що резиденти повинні мати право вільно набути інвалюту, необхідну для здійснення поточних платежів (оплата імпорту товарів і послуг, здійснення торгових розрахунків), а нерезиденти - мати нагоду набути місцеву валюту і використати її для здійснення поточних платежів країни або вільно обміняти її на інвалюту.