Ліцензування банківської діяльності

Доходи і витрати комерційних банків.

Формування капіталу комерційних банків.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК; БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ КАПІТАЛ БАНКУ; БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ; БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ.

1. Організація комерційних банків.

Комерційні банки є основною ланкою дворівневої банківської системи України.

Комерційні банки – це кредитні установи, які здійснюють банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують власний капітал, залучений фінансовий капітал у вигляді депозитів, внесків, міжбанківських кредитів й інших джерел. Залучені кошти, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків.

Комерційні банки в Україні почали створювати з 1989 року. Спочатку комерційні банки створювалися переважно як галузеві. Галузеві міністерства й підвідомчі їм підприємства зі створенням своїх банків намагалися мобілізувати якнайбільше коштів на розвиток галузі й стати незалежними від кредитної й фінансової політики, що проводилася державою через, так звані, спеціалізовані банки - Промбудбанк, Агропромбанк, Жилсоцбанк. Однак, керівники міністерств і відомств нерідко прагнули перетворити галузеві банки в «кишенькові», що не сприяло їхній ефективній діяльності.

Надалі акціонерами або пайовиками комерційних банків усе більше ставали різні комерційні структури й приватні особи. Цей процес особливо підсилився після того, як наприкінці 1992 року державним підприємствам було заборонено виступати засновниками комерційних структур, у тому числі й банків, а в 1993 році було ухвалене рішення про перерахування належним зазначеним підприємствам дивідендів у доход відповідно підпорядкованості державного або місцевого бюджету.

Поступово статус комерційних одержали колишні державні спеціалізовані банки. Так на базі республіканських Жилсоцбанка був організований Укрсоцбанк, Агропромбанку - АПБ АК «Україна», Промстройбанка - Промінвестбанк.

Таке роздержавлення зазначених трьох банків привело до створення в банківській системі України нерівних умов для діяльності банків, поставивши в скрутне становище знову організовані.

В Україні існує кілька типів комерційних банків, які можна класифікувати за наступними ознаками:

1. За формою організації й формування статутного фонду банку:

• акціонерні товариства відкритого типу;

• акціонерні товариства закритого типу;

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• банки за участю іноземного капіталу.

2. В залежності від кола операцій:

• універсальні;

• спеціалізовані;

3 В залежності від території:

• міжнародні;

• республіканські;

• регіональні.

4. В залежності від організаційної структури:

• многофіліальні;

• безфіліальні.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про Національний банк України»,«Банки і банківську систему», законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншимизаконодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути українські й іноземні юридичні й фізичні особи. Виключення становлять: Ради народних депутатів всіх рівнів, їх виконавчі органи, політичні і профспілкові організації, союзи і партії, суспільні фонди. А також громадяни наступних категорій: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, органів державної влади й керування, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також особи, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю до закінчення терміну, установленого вироком суду, і обличчя, що мають судимість за злодійство, хабарництво й інші корисливі злочини.

Засновники банку повинні укласти між собою договір, що визначає порядок здійснення спільної діяльності, відповідальності перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами.

Якщо банк створюється у вигляді акціонерного товариства відкритого типу, то засновники повинні зареєструвати інформацію про випуск акцій у Міністерстві фінансів України. При цьому необхідно надати наступні документи:

- заява на реєстрацію інформації;

- копію платіжного доручення на суму держмита в розмірі 0,1% загальної суми емісії акцій;

- проспект емісії.

Крім реєстрації інформація про випуск акцій підлягає обов'язковій публікації в органах печатки Верховної Ради (газета «Голос України»), Кабінету Міністрів України (газета «Урядовий кур’єр») і офіційному виданні фондової біржі ( газета «Факт») не менш чим за 10 днів до початку підписки.

У повідомленні про майбутню відкриту підписку засновники банку вказують його фірмове найменування, предмет, цілі, строки діяльності, склад засновників, дату проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, номінальну вартість акцій, їх кількість і види, переваги й пільги засновників, місце проведення, початковий і кінцевий строки підписки на акції, склад майна, внесеного засновниками, найменування установи банку й номер тимчасового рахунку засновників, на який варто перераховувати початкові внески, а також інші відомості.

Установчі збори затверджують установчі документи банку, обирає раду (наглядацька рада) і правління банку, їх голів, ревізійну комісію, затверджує регламенти роботи ради й правління, розробляє положення про неї.

У випадку коли банк утворюється у вигляді акціонерного товариства закритого типу або товариства з обмеженою відповідальністю, реєстрація інформації про випуск акцій й її публікація в пресі не потрібно.

Для реєстрації комерційного банку його рада представляє у двотижневий строк після перевірки фінансового стану засновників у регіональне керування НБУ наступні документи:

1) заяву про реєстрацію статуту банку за підписом голови ради;

2) установчий договір, підписаний засновниками банку й завірений їх печатками;

3) статут банку, затверджений установчими зборами й підписаний головою ради;

4) протокол установчих зборів про рішення створення банку;

5) економічне обґрунтування створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат і прибутку на кінець першого року його діяльності;

6) бухгалтерський баланс засновників, акціонерів;

7) висновок аудиторської організації, що має ліцензію НБУ, про фінансовий стан засновників;

8) відомості про професійну придатність голови правління й головного бухгалтера;

9) копії платіжного документа про внесення плати за реєстрацію;

10) копію звіту про проведення відкритої підписки на акції зі списком акціонерів;

11) довідку про наявність необхідного приміщення для банку.

Отриманий від регіонального управління висновок із зазначеними вище документами представляється в НБУ для реєстрації, що повинна бути здійснена в місячний строк з моменту одержання заяви.

У випадку недотримання НБУ цього строку, він сплачує засновникам комерційного банку штраф у розмірі 0,01% заявленого статутного фонду комерційного банку за кожний день затримки. Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржене в судовому порядку.

Комерційні банки можуть відкривати свої філії й представництва як на території України, так і за її межами на підставі письмової згоди регіонального управління НБУ. Необхідною умовою їх відкриття є повна оплата заявленого статутного фонду банку. І філія, і представництво не є юридичною особою.