3. Доходи і витрати комерційних банків.

Основною метою комерційного банку є одержання прибутку. Прибуток банку являє собою різницю між валовим доходом і витратами.

Валовий доход банку включає:

• відсотки, що стягують із позичальників за користування позиками;

• доходи від операцій з іноземною валютою;

• доходи від операцій із цінними паперами;

• комісійна винагорода й інші види оплати послуг.

Витрати комерційного банку діляться на:

• відносно постійні;

• відносно змінні.

Відносно постійними є витрати банків на заробітну плату й нарахування на неї, витрати на бланки й канцелярські приналежності, утримання приміщень, охорони, охоронної й протипожежної сигналізації, амортизаційні відрахування та ін.

До змінних витрат відносяться виплати відсотків за вкладами, депозитами і міжбанківським кредитам, за залишки коштів на розрахункових рахунках, плата за послуги регіональної розрахункової палати, регіонального розрахунково-касового центру за здійснення розрахункових операцій, забезпечення готівкою, витрати на рекламу, відрядні, поштово-телеграфні витрати, тощо.

Комерційні банки щоквартально визначають прибуток або збитки від своєї діяльності. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку. Протягом року прибуток розподіляється у вигляді авансу на основі встановлених зборами акціонерів пропорцій.

Після сплати податків і штрафів, що накладають податковою інспекцією, НБУ й іншими органами, із прибутку банку провадяться відрахування в його резервний фонд у розмірі не нижче 5% прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім проводиться відрахування у фонд економічного стимулювання банку, на благодійні й спонсорські заходи, на виплату винагороди керівництву банку.

Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення статутного фонду.