Ліцензування банківської діяльності.

Створення нового банку регулюється загальним або спеціальним банківським законодавством, яку в більшості країн передбачає необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) на відкриття банку. Ліцензування має на меті обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридичними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповноваженого органу.

Для отримання ліцензії кредитна установа, що подає заяву, повинна дотримуватись низки вимог, передусім щодо:

• мінімального розміру статутного капіталу;

• джерел формування статутного капіталу;

• складу засновників банку;

• кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;

• кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії його діяльності;

• правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;

заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних та безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.

Крім того, приймаючи рішення про видачу ліцензії, уповноважені органи можуть враховувати, наприклад, умови формування мережі філій нового банку; можливий вплив створюваного банку на рівень конкуренції в кредитно-фінансовому секторі; національну належність капіталу чи засновника (у разі, коли в країні діє особливий порядок розгляду заявок від іноземних осіб).

Ліцензія може містити положення про напрями її дії, умови їх продовження, можливості внесення змін і доповнень, а також анулювання. В ліцензії може бути обумовлено затвердження центральним банком кандидатур на перші керівні посади в банку після попередньої перевірки їх кваліфікації й досвіду роботи в разі істотних змін у структурі власності, злиття, зміни назви, зменшення оплаченої частки капіталу.

Основними причинами анулювання ліцензії є:

• нездатність створеного банку розпочати протягом визначеного рядок виконання банківських операцій;

• невиконання банком розумів ліцензії або виконання операцій, що нею не передбачені;

• порушення законів чи нормативних актів;

• виникнення становища, що загрожує інтересам вкладників, кредиторів та інвесторів.

В Україні згідно з Законом «Про банки й банківську діяльність» дозвіл на створення банку й на виконання банківських операцій видається Національним банком України. Ці дві процедури регулюються різними нормативними актами НБУ й можуть бути розірваними в часі: видача банківських ліцензій та письмових до зволів на здійснення банківських операцій відбувається після процедури реєстрації банку. Питання про можливість видачі ліцензії та дозволу розглядається спочатку ТУ НБУ на підставі клопотання банку й за умови наявності документів, які підтверджують дотримання встановлених Законом «Про банки й банківську діяльність» вимог:

1) наявність повністю сплаченого зареєстрованого підписного капіталу банку;

2) забезпеченість банку необхідним обладнанням, комп'ютерною технікою, програмними продуктами та засобами зв'язку;

3) відповідність приміщення банку вимогам НБУ;

4) наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (заради директорів), які мають відповідну освіту та досвід для управління банком.

Банк може розраховувати на отримання письмового дозволу на здійснення окремих операцій за умови наявності підрозділу, який виконуватиме ці операції; наявності відповідних внутрішніх документів банку, які регламентують їх здійснення, а також кваліфікованих спеціалістів для їх виконання та управління відповідними підрозділами.

Усі без винятку банки незалежно від того, які операції планують виконувати, мають створювати постійно діючі підрозділи:

• з питань аналізу та управління ризиками для забезпечення сприятливих фінансових розумів захисту інтересів вкладників, кредиторів та інвесторів;

• внутрішнього аудитові, який є органом оперативного контролю правління (заради директорів) банку за поточною банківською діяльністю. (Кандидатура керівника цього підрозділу обов'язково узгоджується з НБУ.)

У разі дотримання банком усіх вимог НБУ йому надається банківська ліцензія на право здійснення базових операцій:

1. Приймання вкладів (депозитів) від юридичних осіб.

2. Приймання вкладів (депозитів) від фізичних осіб.

3. Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі переказування грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

4. Відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів, у тому числі переказування грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

5. Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

6. Надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі.

7. Факторинг.

8. Лізинг.

9. Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів клієнтів.

10. Випуск, купівля, продажів й обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів.

11. Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з ними.

Наведений перелік операцій не є вичерпним. Згідно з Законом України «Про банки й банківську діяльність» банки можуть виконувати й такі операції:

1. Операції з валютними цінностями.

2. Емісія власних цінних паперів.

3. Операції купівлі та продаж цінних паперів за дорученням клієнтів.

4. Операції на ринку цінних паперів від свого імені.

5. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

6. Депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

7. Здійснення інвестицій у статутні фонди інших юридичних осіб

8. Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та інших грошових лотерей.

9. Перевезення валютних цінностей та інкасація грошових коштів.

10. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами копійчаного ринку; інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами.

Крім банківської ліцензії, для здійснення таких операцій банк повинний одержати письмовий дозвіл за умови дотримання таких вимог:

1. рівень регулятивного капіталу має відповідати вимогам НБУ та бути підтвердженим незалежним аудитором;

Регулятивний капітал - це визначена за методикою НБУ величина власних коштів банку, яка використовується для регулювання банківської діяльності за допомогою економічних нормативів.

2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

3) наявність схваленого Нацбанком плану здійснення діяльності, яка ліцензується;

4) наявність достатніх фінансових можливостей для здійснення такої діяльності;

5) наявність відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

НБУ поряд із загальними умовами має право встановлювати спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності, серед яких:

• встановлення підвищених вимог до розміру зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу;

• встановлення підвищених вимог до розміру капіталу банку;

• дотримання порядку формування резервів банку;

• дотримання порядку формування фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

• дотриманням банком економічних нормативів та мінімальних резервних вимог;

• наявність позитивного висновку зовнішнього аудитора;

• наявність технічних та технологічних розумів для виконання певного виду діяльності.

НБУ надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення всіх операцій, для виконання яких він є необхідним. На підставі цього дозволу банк має право виконувати одну, декілька чи всі операції згідно з зазначеним у ньому переліком. Письмовий дозвіл без додатку з переліком операцій недійсний.

Документи, що подаються для отримання банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення окремих операцій представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Документи, що подаються для отримання банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення окремих операцій