шпори абд

45. Аналіз відносних показників по витратах.

Загальний аналіз витрат виконується за даними фінансового плану (кошторису) та звітності банку і починається з оцінювання виконання плану за витратами та з характеристики динаміки їх зростання

Відповідно до принципу прибутковості доходи банку повинні перевищувати витрати, тому загальна оцінка динаміки витрат банку містить аналіз коефіцієнтів, які характеризують стабільність діяльності та її прогнозування. До таких показників належать:

1. коефіцієнт дієздатності банку К_д, який визначається співвідношенням витрат і доходів. Оптимальне значення К_д не повинно перевищувати 0,95, збільшення до 1,0 і вище свідчить про погіршення дієздатності банку, тобто він стає збитковим;

2. коефіцієнт режиму економії витрат К_е, який є співвідношенням темпів збільшення витрат і темпів зростання доходів. Рівень показника К_е < 1 свідчить, що банк дотримується режиму економії, в іншому випадку — не дотримується.

Для визначення причин значного зростання загального обсягу витрат необхідно здійснити аналіз структури і динаміки витрат за їх статтями

46. Аналіз впливу факторів на їх розмір витрат.

На прикладі процентних витрат

Факторний аналіз процентних витрат банку здійснюється за такою методикою. Процентні витрати залежать від середніх залишків за сплаченими пасивами та середньої процентної ставки за ними:

F(В_п) = F(П_сер) + F(i_сер),

де F(В_п) — зміна (зростання або зниження) сумарних процентних витрат; F(П_сер) — зміна (зростання або зниження) процентних витрат виключно за рахунок першого фактора — середніх залишків за сплаченими пасивами; F(i_сер) — зміна (зростання або зниження) процентних витрат виключно під впливом другого фактора — середньої процентної ставки за платними пасивами.

Кількісний вплив цих факторів на величину витрат визначається аналітичним прийомом різниці факторних показників.

Вплив першого фактора на процентні витрати визначається у такий спосіб:

де — середні залишки за всіма сплаченими пасивами у періоді, що аналізується; — середні залишки платних пасивів у минулому (базовому) періоді; — середня процентна ставка за сплаченими пасивами у базовому періоді.

Ступінь впливу середньої процентної ставки за сплаченими пасивами на процентні витрати розраховується за формулою:

де — середня процентна ставка за платними пасивами у звітному періоді (що аналізується); — середня процентна ставка за платними пасивами у попередньому періоді; — середні залишки за сплаченими пасивами у звітному періоді.

За результатами розрахунків визначається, який із двох названих вище факторів має більший вплив на зміну обсягу сумарних процентних витрат. Завдання банку — знизити такі витрати, оскільки вони обернено пропорційні до банківського прибутку.

47. Аналіз структури прибутку банку, факторний аналіз прибутку до оподаткування.

Економічний прибуток — це різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Отже, доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Різницю між доходами і витратами протягом року називають результатом. Чистий прибуток у банках визначається один раз на рік станом на 1 січня. Поряд з економічним прибутком існує поняття облікового прибутку. Саме існування економічного та облікового прибутку обумовлює суттєву різницю у визначенні ефективності діяльності банку. Реальний прибуток буде відображений у балансі лише за рік.

Прибуток до оподаткування банку складається з:

1) чистого процентного доходу, який визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами банку;

2) чистого комісійного доходу, який визначається як різниця між комісійними доходами і комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами банківських послуг, які є джерелами утворення відповідних доходів і напрямами витрачання коштів;

3) дивідендного доходу — доходу, отриманого від цінних паперів на продаж та інвестиційних цінних паперів;

4) чистого торговельного доходу, тобто прибутку або збитку від здійснення відповідних операцій з цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами;

5) прибутку/збитку від інвестиційних цінних паперів — прибутку/збитку від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії;

6) прибутку від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії і дочірні установи та інших інвестицій;

7) іншого операційного доходу. Таким чином, операційний дохід банку є сумою перелічених вище видів прибутку;

8) прибуток від операцій — це різниця між операційним доходом банку та сумою загальноадміністративних витрат і витрат на персонал;

9) прибуток до оподаткування — різниця між прибутком від операцій та витратами на безнадійні та сумнівні борги;

10) прибуток після оподаткування — різниця між прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток;

11) чистий прибуток/збиток банку — це прибуток після оподат-кування, скоригований на суму непередбачених доходів/витрат.

Слід зауважити, що непередбачені доходи і витрати не можуть братися до уваги для фінансової оцінки банку.

Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Відповідно до мети визначають такі завдання аналізу прибутку та рентабельності: оцінка виконання плану прибутку; аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом і структурою; факторний аналіз прибутку; аналіз формування та розподілу прибутку; визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період; аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку; аналіз фінансової міцності банку (визначення межі та коефіцієнта безпеки банку).

Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних факторів. Це доходи і витрати банку, вплив яких на прибуток та його складові є очевидним і обчислюється за методом прямого рахунку на основі адитивної факторної моделі.

Фактори, під впливом яких формується прибуток, не обмежуються доходами і витратами. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування, є: обсяг капіталу банку; рівень ефективності використання активів банку; мультиплікативний ефект капіталу; рентабельність доходу.

Обсяг капіталу відображається у пасиві балансу банку.

Рівень ефективності використання активів банку характеризує показник дохідності активів (Д_а), який розраховується як відношення доходів банку (Д) до сукупних активів (А):

Д_а = Д / А.

Мультиплікатор капіталу — це показник максимальної здатності банку залучати депозити і видавати кредити чи розширювати ланку «депозит — позичка» в розрахунку на одну грошову одиницю свого капіталу, тобто мультиплікатор — це важіль управління банком структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого він повинен забезпечити потрібну структуру капіталу (співвідношення власного і залученого капіталу), тобто бажану збалансованість між капітальною базою (власним капіталом) і її можливостями залучення додаткових фінансових ресурсів. Іншими словами, це здатність капіталу банку залучати в оборот додаткові гроші, не порушуючи стійкої і дохідної роботи банку. Мультиплікатор капіталу (М_к) визначається відношенням сукупних активів до балансового капіталу банку (К): М_к = А / К.

Рентабельність доходу (R_д) обчислюється відношенням прибутку до оподаткування (П) до доходу банку: R_д = П / Д.

Залежність прибутку від названих факторів характеризується чотирифакторною мультиплікативною моделлю: П = К · Д_а · М_к · R_д.

Факторний аналіз прибутку на основі даної моделі здійснюється за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок і складається з таких елементів.

Загальна зміна прибутку до оподаткування у звітному періоді (∆П):

∆П = П – П_о,

де П — прибуток звітного року; П₀ — прибуток минулого року.

Оцінка кількісного впливу факторів на відхилення за прибутком до оподаткування:

а) вплив зміни капіталу —

де (К – К₀) — відхилення по капіталу; Д_а.0 — дохідність активів у минулому році; М_к.0 — мультиплікатор капіталу у минулому році; R_д0 — рентабельність доходу у минулому році;

б) вплив зміни дохідності активів —

, де Д_а — дохідність активів звітного року;

в) вплив зміни мультиплікатора капіталу —

, де М_к — мультиплікатор капіталу звітного року;

г) вплив зміни рентабельності доходу —

_сде R_д0 — рентабельність доходу звітного року.

Найбільш вагомою складовою прибутку до оподаткування є чистий процентний дохід. Його обсяг можна обчислити як разом за кредитними операціями, так і за кожною групою наданих банком кредитів і позик за формулою:

; або: ; ,

де t — тривалість надання коштів, днів; K — кількість днів у році (360); і_акт — середня дохідність процентних активів (річна ефективна ставка); і_пас — середня вартість залучених коштів (річна ефективна ставка); Р_зал — обсяг кредитів і позик, наданих за рахунок залучених коштів; Р_вл — обсяг кредитів і позик, наданих за рахунок власних коштів банку

Наведені рівняння, або їх модифікація можуть використовуватися у факторному аналізі.

Більш поширеною є модель чистого процентного доходу, яка включає такі фактори: обсяг процентних активів, які є джерелом чистого процентного доходу; прибутковість (рентабельність) капіталу; достатність капіталу.

Обсяг процентних активів визначається показниками залишків процентних активів банку згідно з балансом

(А_проц).

Прибутковість капіталу (R_1к) обчислюється як відношення суми чистого процентного доходу (П₁) до балансового капіталу банку згідно з балансом (К):

Достатність капіталу (k) визначається відношенням обсягу капіталу (К) до залишків процентних активів (А_проц):

Модель факторного аналізу чистого процентного доходу має такий вигляд:

П₁ = А_проц · R_1к · k.

Вплив факторів за даною моделлю обчислюється за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок і складається з таких елементів:

1. Визначення абсолютної зміни чистого процентного доходу.

2. Оцінка кількісного впливу чинників на чистий процентний дохід:

а) обсягу зміни процентних активів — визначається як добуток відхилення за процентними активами на прибутковість та достатність капіталу попереднього року;

б) зміни прибутковості капіталу — визначається як добуток процентних активів звітного року на відхилення за прибутковістю капіталу та на достатність капіталу попереднього року;

в) зміни достатності капіталу — визначається як добуток процентних активів звітного року, прибутковості капіталу звітного року та відхилення за достатністю капіталу.

Розрахунки за даною моделлю здійснюються аналогічно до розрахунків за розглянутою вище моделлю:

П = К · Д_а · М_к · R_д.

48. Аналіз чистого процентного доходу банку і розрахунок впливу факторів на нього.

Чистий % дохід = Процен. дох. – процен. витрати.

Прибутковість активів = Чистий % дохід / активи, що принос. % дохід

або = рівень доходів – рівень витрат.

Чистий % дохід = активи, що принос. % дохід * Прибутковість активів

Вплив активів, що принос. % дохід = абсолютне відхилення активів, що принос. % дохід * (Прибутковість активів за поперед. період / 100).

Вплив рівня доходів = активи, що принос. % дохід звітного періоду * (абсолютне відхилення рівня доходів / 100)

Вплив рівня витрат = активи, що принос. % дохід звітного періоду * (абсолютне відхилення рівня витрат / 100)

Вплив активів, що принос. % дохід + Вплив рівня доходів + Вплив рівня витрат = Абсолютному відхиленню Чистого % доходу.

Содержание