logo
шпори абд

20. Аналіз руху кредитів. Аналіз погашення наданих кредитів.

Аналіз оборотності позик доцільно починати з порівняння дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками.

Якщо дебетовий оборот значно перевищує кредитовий, то це свідчить про небезпечну політику банку з нарощування видачі позик в умовах несвоєчасного їх повернення.

Поняття оборотності позик базується на загальному понятті оборотності оборотних коштів, яке розраховується як відношення виручки від реалізації (оборот за певний період) до середніх залишків оборотних коштів.

Кредитний оборот оцінюється за якийсь певний період, а залишки позик фіксуються на певну дату. Для порівнянності розраховуються середні залишки позик. Якщо є дані на дві дати, для розрахунку середніх залишків застосовується формула простої арифметичної:

, де — середній залишок заборгованості за позиками; Ппоч, Пкін — залишок заборгованості за позиками відповідно на початок та кінець періоду.

За наявності даних більше, ніж на дві дати, для розрахунку середньої величини застосовується середня хронологічна моментного ряду за формулою:

,

де n — кількість дат, на які є заборгованість за позиками.

Аналогічно до загальної методики оборотність позик аналізується за допомогою таких показників:

  1. Швидкість обертання позики, або кількість оборотів кредит­них коштів (N):

.

При цьому оборот з повернення являє собою суму погашених позик або дохід від реалізації кредитів (разом із процентами).

Даний показник (N) характеризує, скільки оборотів здійснюють кредити за аналізований період.

  1. Тривалість одного обороту в днях:

або ,

де — тривалість одного обороту в днях; — кількість днів в аналізованому періоді; — кількість оборотів позики за період (швидкість обороту позики); — середній залишок позики; — кредитний оборот (дохід від кредитної операції).

Наведений показник демонструє, за скільки днів позики проходять повний оборот. Ці два показники перебувають в оберненій залежності — із зростанням швидкості обороту тривалість одного обороту позики зменшується.

Однією з головних проблем кредитної діяльності банків у сучасних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик.

У процесі аналізу своєчасності повернення кредитів треба: визначити загальну суму простроченої заборгованості за позиками банку і процентів за ними; проаналізувати зміни цієї суми в динаміці; розглянути структуру простроченої заборгованості у розподілі клієнтів; проаналізувати давність її виникнення; з’ясувати причини виникнення простроченої заборгованості у кожному випадку; визначити суму і частку кредитів, погашених через рахунок прострочених позик у загальній сумі кредитів; проаналізувати заходи, яких вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів.

Структура «кредитного портфеля» банку може вважатися задовільною у тому разі, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих становить не більше 30 %. За вищої частки «проблемних» кредитів кредитна діяльність банку оцінюється як «ризикована».

Найбільшу увагу у процесі аналізу погашення позик слід приділяти такій групі кредитів, як «прострочені». Обсяг та тривалість простроченої заборгованості аналізуються залежно від терміну її виникнення та частки кожної групи в загальній сумі прострочених кредитів.

Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредит­ного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові резерви як на мікро-, так і на макрорівні, а також страхувати окремі високоризиковані кредитні угоди в спеціалізованих страхових організаціях.