logo
шпори абд

13. Аналіз структури, витратності та ефективності використання зобов’язань

Під зобов’язаннями банку слід розуміти вимоги до активів банківської установи, що зобов’язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. У бухгалтерському обліку до зобов’язань включають кошти на поточних рахунках клієнтів; кредиторську заборгованість, заборгованість за нарахованими процентами та відстрочену дебіторську заборгованість за доходами, але не включають доходи, прибуток та внутрішньобанківські розрахунки. Метою аналізу зобов’язань банку є оцінка та визначення шляхів оптимізації їх структури за двома критеріями:

— зниження середньої вартості ресурсів банку;

— підвищення стабільності ресурсної бази та надійності банку в цілому.

Досягнення цієї мети конкретизується у таких завданнях: оцінювання ділової активності банку щодо залучення зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності; дослідження динаміки та структури зобов’язань банку; контроль дотримання банком нормативів обов’язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ. визначення стабільності та оборотності зобов’язань банку в цілому та окремих їх складових; визначення середньої вартості ресурсів банку та окремих їх складових; аналітичне оцінювання ступеня використання залучених та запозичених коштів.

Аналіз масштабів діяльності банку щодо залучення зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності починається з визначення частки, яку займають зобов’язання банку у валюті балансу.

Аналіз зобов’язань банку починають з визначення їх суми за балансом через обчислення залишків за рахунками на підставі балансу банку. На цьому ж етапі аналізу дається характеристика зміни суми зобов’язань банку в динаміці в абсолютному та віднос­ному виразах.

Чим вища частка зобов’язань перед клієнтами банку (підприємств та організацій) на довгостроковій основі, тим вища стабільна частина ресурсів комерційного банку, що позитивно впливає на його ліквідність і зменшує залежність від міжбанківських позик. Проте строкові депозити є дорожчими, що негативно впливає на рентабельність та прибутковість роботи банку. Водночас збільшення частки (понад 30 %) банківських позик підвищує ризик незбалансованої ліквідності, оскільки посилюється залежність банку від зовнішніх джерел фінансування. Необхідно зазначити, що, враховуючи дефіцит вільних коштів у суб’єктів господарювання, на сьогодні частка МБК у структурі зобов’язань сягає 30—40 % На першому етапі аналітичної роботи необхідно оцінити структуру залучених депозитних коштів банку за депонентами (видами вкладників), їх тенденцію та напрями здійснення відповідно до депозитної політики.

Відносна вартість (витратність) ресурсів визначається у відсотках і розраховується за формулою: