33. Аналіз стану та руху основних засобів та нематеріальних активів.

Основні засоби комерційного банку класифікуються за

такими групами:

а) основні засоби:

• земельні ділянки;

• будинки, споруди і передавальні пристрої;

машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• інші основні засоби;

б) інші необоротні матеріальні активи:

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• інші необоротні матеріальні активи;

в) незавершені капітальні інвестиції.

Основні напрями аналізу основних засобів:

• оцінка динаміки і структури основних засобів;

• аналіз технічного стану основних засобів;

• аналіз руху основних засобів.

Показники технічного стану (табл. 8.1):

• коефіцієнт зносу основних засобів ( kзн )

Первісна (переоцінена) вартість

Знос

зн k = , (8.1)

• коефіцієнт придатності основних засобів ( kпр )

kпр =1− kзн . (8.2)

Для аналізу руху первісної вартості основних засобів викорис-

тають балансове рівняння

Зп + Н + П = В+ Вк + І + Зк , (8.3)

де Зп , Зк — залишки основних засобів відповідно на початок і

кінець періоду;

Н — надходження основних засобів;

П — переоцінка [дооцінка(+), уцінка(–)];

В — вибуття основних засобів;

Вк — втрати від зменшення корисності;

І — інші зміни за рік (+; –).

34 Аналіз дебіторської заборгованості банку (етапи можна скоротити або не розшифровувати)

Аналіз дебіторської заборгованості проводять поетапно:

1. Вивчення рівня загальної суми дебіторської заборгованості, її динаміки.

2. Визначення періоду інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності.

3. Вивчення складу дебіторської заборгованості за її видами та аналіз динаміки її складових.

4. Вивчення складу дебіторської заборгованості за термінами її повернення.

5. Аналіз складу простроченої заборгованості, причин її виникнення.

6. Оцінка безнадійних боргів підприємства.

На першому етапі аналізу оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміка у попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість, який розраховується за формулою:  Кзобд - коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість = Д.т3 - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства тис. грн. / ІОбА - загальна сума оборотних активів підприємства, тис.грн.

На другому етапі аналізу визначаються середній період інкасації дебіторської заборгованості і кількість її оборотів у досліджуваному періоді (звичайно - рік). Кількість оборотів дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності) характеризує швидкість обертання інвестованих у неї коштів протягом певного періоду. Цей показник

Такий показник, як середній період інкасації дебіторської заборгованості, характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового та загального операційного циклу підприємства. Розраховується даний коефіцієнт за формулою

На третьому етапі еобхідно побудувати таблицю складу та динаміки дебіторської заборгованості. На її основі визначається частка кожного виду дебіторської заборгованості у загальному її обсязі та досліджується динаміка зміни розміру кожного її виду.

На четвертому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості за окремими її "віковими" групами, тобто за передбаченими строками її інкасації. Результати такого аналізу представляються у вигляді таблиці, а також графічно. Як табличний, так і графічний способи аналізу базуються на ранжуванні дебіторської заборгованості за строками виникнення. При цьому найбільш поширеним є таке групування (днів): 0 - ЗО, 31 - 60, 61 -90, 91-120, 120-150, 150-180, більше 180 та більше 360. 

На п’ятому етапі: Підприємство може використовувати для даного аналізу власні статистичні розрахунки ймовірності виникнення безнадійних боргів або застосовувати запропоновану стандартну шкалу розрахунків: для дебіторської заборгованості із терміном виникнення до ЗО днів ймовірність безнадійних боргів складає 5%, 30-60 днів -10%, 60-90 днів - 15%, 90-120 днів 20%, 120-150 днів - 50%, 150-180 днів - 75%, 180-360 днів - 80%, більше 360 днів - 95%. 

На шостому етапі аналізу детально розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості і середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості. Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується за формулою

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: видом продукції; місткістю ринку; ступенем насичення ринку; загальноприйнятою системою розрахунків.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає, перш за все, контроль за оборотністю коштів у розрахунках.

Контролювати дебіторську заборгованість доцільно, попередньо здійснивши аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами утворення(Усього на кінець року, до 1 міс., 1-3 міс., 3-6 міс., 6 міс.-1 рік, понад 1 рік)

Фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безпроцентну позику покупцям чи замовникам, у яку підприємство здійснює інвестування оборотного капіталу.

Аналіз дебіторської заборгованості передбачає перш за все контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Крім того, оцінка реального стану розрахунків із дебіторами на підприємстві передбачає використання табличного та графічного способів оцінки дебіторської заборгованості, а також з допомогою абсолютних та відносних показників, що розглядаються в динаміці