51. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості.

Одним із шляхів характеристики ефективності роботи комерційного банку є оцінка рівня його прибутковості (рентабельності).

Аналіз показників прибутковості охоплює такі етапи: розрахунок фактичного значення прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної та квартальної звітності; порівняльна оцінка коефіцієнтів з їх рівнем у попередні роки та квартали; визначення основної тенденції в динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження); виявлення факторів, які впливають на зміну цих коефіцієнтів; оцінка факторів з позиції ліквідності балансу та банківських ризиків; розроблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності в майбутньому.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників: загальний показник прибутковості (рентабельності); чиста маржа;прибутковість витрат; прибутковість активів; чистий спред; прибутковість капіталу.

Аналіз цих показників здійснюється у порівнянні з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну показників прибутковості банку розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є показники: прибутковість активів (ROA); прибутковість капіталу (ROE).

Прибутковість активів розраховується за такою формулою: ROA1 = Чистий прибуток / Середні загальні активи.

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процента прибутковості активів і розраховують процент прибутковості робочих активів:

ROA2 = Чистий прибуток / Робочі активи.

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання. Зіставлення цих коефіцієнтів дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Для банків, які використовують як кредитні ресурси залучені кошти, абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов’язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається: якщо рівень прибутковості активів перевищує 1 %, то банк працює рентабельно.

Прибутковість капіталу розраховується за формулою: ROE1 = Чистий прибуток / Середній капітал.

Оптимальне значення цього показника не менше 15 %.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки стійкий рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, слід зіставити темпи зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу: ROE2 = Чистий прибуток / Статутний капітал.

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з’ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (Rв), який розраховується за такою формулою: R6 = Прибуток банку / Витрати банку.

Аналогічно здійснюється аналіз інших показників прибутковості.

Прибутковість (рентабельність) доходу розраховується у такий спосіб:

Rд = Прибуток до оподаткування / Доходи банку, всього.

Оптимальне значення цього показника 7—8 %. Він відображає кількість грошових одиниць, які припадають на одну грошову одиницю доходу, або частку прибутку в доході. Його значення зменшується у разі зростання витрат.

Ефективність операційної діяльності комерційного банку мож¬на оцінити за допомогою показника чистого спреду, який розраховується за такою формулою: чистий спред = (% отримані/позики)-(% сплачені/процентні депозити)

За допомогою показника чистої процентної маржі можна проаналізувати здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці, як процент до загальних активів: чиста % маржа = (доходи від процентів – витрати на %)/середні загальні активи

Основними коефіцієнтами прибутковості д-сті банку, що використовуються у світовій практиці як оптимальні, є: Прибуток на активи 1,00; прибуток на капітал 15,00; чистий спред 1,25; чиста процентна маржа 4,50; дохід від плати за послуги 1,00; чиста операційна маржа 6,50; управлінські витрати (% загюактивів); витрати на персонал 2,00; інюопераційні витрати 1,50; загальні операційні витрати 3,50; витрати на забезпечення під збитки за позиками 0,50; чистий дохід до оподаткування 2,00.