logo
Правове регулювання банківської діяльності / Pidrozdil_2_2

5.4. Організація самостійної роботи студентів

Перелік завдань для СРС, форми її організації, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни (розділ «Самостійна робота студентів») і включаються до Карти самостійної роботи студентів.

Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС) є основою організації СРС з навчальної дисципліни. Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.

Студенти, що приступають до вивчення дисципліни, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «Правові основи безпеки банківської діяльності» магістерської програми «Правове регулювання банківської діяльності», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента.

До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:

Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Навчально-методичних матеріалів до вивчення дисципліни «Правові основи безпеки банківської діяльності» магістерської програми «Правове регулювання банківської діяльності», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання.

Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.

Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.

Самостійна робота студентів з підготовки до занять на відміну від виконання інших завдань, має певні особливості.

Насамперед особливостями характеризується підготовка до семінарських занять, яка ведеться відповідно до плану семінару. Підготовку до семінару слід починати з перегляду конспекту лекцій, за необхідності – доопрацювати його. Таке доопрацювання дасть змогу повніше усвідомити основний зміст теми семінару. Крім того, робота повинна здійснюватися конкретно по кожному з питань семінару, для чого вивчається рекомендована література та готуються тези виступів. При цьому питання семінару можуть розбиватись на дрібніші і щодо них може вестись певна дискусія.

Готуючись до семінару, не слід складати конспекти виступів з окремих питань, оскільки це вимагатиме додаткового часу і мало в чому сприятиме творчому підходу до поглибленого розуміння навчального матеріалу, який розглядається на семінарі. Головне у процесі підготовки – сформувати свою думку стосовно теми і питань семінару.

При підготовці до розгляду конкретного питання семінару можна рекомендувати такий алгоритм роботи: вивчення вимог правових норм, якими регламентується відповідний вид діяльності, досвіду та стану розробки даного питання безпосередньо у практиці роботи суб’єктів господарювання чи державних органів; використовуючи матеріали інформаційних джерел, слід установити, як у них розкривається суть питання та яке дається обґрунтування; для виявлення існуючих точок зору доцільно звернутись до наукової літератури, у разі можливості – до іноземного досвіду; згадати, як це питання висвітлювалось викладачем під час лекції; порівнюючи та узагальнюючи дані всіх джерел визначатися з власною точкою зору та її обґрунтуванням. По кожному зі складових такої роботи слід підготувати відповідні тези, з якими студент може виступати під час семінару.

За будь-яких умов більш продуктивній та ефективній самостійній роботі студентів з усіх дисциплін може сприяти наступний алгоритм роботи:

  1. Закріплення знань отриманих на лекції. У день, коли читалася лекція, слід переглянути матеріали підручників, посібників та інших джерел, в яких подано інформацію по темі лекції. Особливу увагу слід приділяти таким виданням, як «Безпека банківської діяльності» (автори Зубок М.І., Яременко С.М.), «Безпека бізнесу» (автори Зубок М.І., Позднишев Є.В., Яременко С.М.), навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Безпека банківської діяльності» (автор Зубок М.І.), в яких навчальний матеріал подано у вигляді опорних схем. Тут необхідно звернути увагу на опорні схеми з відповідної теми, які викладені у відповідному навчально-методичному посібнику, зіставити їх із записами зробленими під час лекції, та по пам’яті доповнити їх матеріалом, викладеним викладачем. Доцільно також записати власні міркування та інші точки зору стосовно питань теми.

  2. Вивчення навчального матеріалу за інформаційними джерелами. Перш ніж розпочати роботу з інформаційними джерелами доцільно звернутись знову ж таки до відповідного посібника, схем та до власного конспекту і відновити в пам’яті зміст лекції. Працюючи з інформаційними джерелами, слід пам’ятати, що опорні схеми є певним орієнтиром, який вказує, на що необхідно звернути увагу, у якій послідовності слід розглядати ті чи інші питання. Крім того, інформацію, отриману з інформаційних джерел бажано також подавати у конспектах у вигляді опорних схем, виконаних студентами самостійно. Такий підхід допомагає краще запам’ятати та менше витрачати часу на вивчення теми.

  3. Засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу. Після виконання перших двох правил роботи з інформаційними джерелами слід звернутись до власного конспекту, доповненого матеріалами за результатами попередньої роботи. Тут необхідно ще раз уважно переглянути їх, усвідомити та зробити спробу відтворити певні частини матеріалу у вигляді опорних схем на чистому аркуші паперу по пам’яті. Відтворюючи той чи інший елемент опорної схеми, дуже важливо уявити його зміст, тобто відновити в пам’яті інформацію, отриману на лекції, з інформаційних джерел та сформувати власну думку стосовно даного питання або його складових.

Після відтворення схеми слід порівняти її з оригіналом, викладеним у посібнику, за наявності помилок необхідно проаналізувати їх та ще раз відтворити по пам’яті всю опорну схему. Тут слід звернути увагу на послідовність та взаємозв’язок матеріалу, викладеного у схемі, оскільки механічне вивчення опорної схеми не забезпечить усвідомленого оволодіння навчальним матеріалом і не збереже його надовго у пам’яті студента.

Таким чином, самостійна робота є нелегкою працею студента і ефективність її результату значною мірою залежатиме від наполегливості та активності студента, вміння правильно організовувати таку роботу під час навчання у вищому навчальному закладі.

Відповідно до Карти самостійної роботи студента вибіркова частина завдань містить такі види робіт: підготовка аналітичних звітів, підготовка наукових статей, пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою, аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки, участь у конференціях. Вид роботи, її тему (напрямок) студенти обирають самостійно. У встановлений термін виконану роботу у відповідності до викладених у даних рекомендаціях правил, студенти надають викладачу для оцінки.

Наукові статті розроблюються відповідно до наступних вимог:

Зміст статті повинен мати такі необхідні елементи (елементи логічно вписуються у текст роботи і не виділяються окремими підзаголовками):

Стаття може бути ілюстрована 1-2 таблицями, схемами, діаграмами, графіками.

Аналітичні звіти готуються за матеріалами відкритих інформаційних джерел відповідно до обраної тематики. У якості джерел може бути використано публікації у пресі, наукових виданнях, матеріали мережі Інтернет, інших видань. Для орієнтації студентів нижче наводяться напрямки, за якими вони мають формувати теми аналітичних звітів відповідно до яких і підбираються публікації.

Студенти в межах визначеного напрямку здійснюють пошук актуальних з їх точки зору публікацій, формують коротку анотацію кожної з публікацій та надають власну оцінку змісту публікацій.

Анотація публікації має займати не більше ніж 0,5 сторінки формату А4 комп’ютерного тексту.

Кожна публікація має отримати оцінку з точки зору її актуальності та цінності. При оцінці змісту публікації доцільно зазначити, наскільки актуальним є питання публікації, як глибоко і професійно воно викладено, чи всі елементи певного виду, форми безпеки розглядаються в ньому, чи може бути використано цей матеріал у практичній діяльності.

Огляд публікацій завершується висновком, в якому студент зазначає, наскільки об’єктивно автори оцінюють ситуацію, що склалася у сфері безпеки банківської діяльності, і як сприймаються їх думки та пропозиції, викладені в публікаціях, чи мають вони практичне спрямування чи лише мають теоретичний або полемічний характер. Студенти у висновку дають своє бачення стану та розвитку розглянутих в публікаціях питань або взагалі напряму сфери безпеки банків. Загальний обсяг аналітичного звіту має складати 5-7 сторінок комп’ютерного тексту. Звіт має містити аналіз не менше як трьох публікацій. Останні обираються з тих, що опубліковані в поточному чи минулому (не пізніше) роках. Щодо кожної із публікацій обов’язково зазначається назва публікації, автор, де опубліковано (якщо Інтернет – то називається сайт), рік публікації.

Пошук та огляд літературних джерел здійснюється студентами за визначеною в робочій навчальній програмі проблематикою. Студенти здійснюють пошук та підбір літературних джерел (навчальних видань, статей у наукових, науково-методичних збірниках, наукових журналах, електронних виданнях, матеріалах конференцій і т. і.), вивчають їх та здійснюють їх реферування (кроткий виклад змісту на 1-2 стор.). Викладений зміст джерел має містити основну ідею публікації та найбільш важливі моменти, якими обґрунтовується авторами дана ідея. Для виконання завдання необхідно здійснити реферування не менше як 7 – 10 літературних джерел. Реферування обов’язково має завершуватись коротким (1 – 1,5 стор.) висновком автора, в якому він дає оцінку публікаціям відповідно до визначеної проблематики.

Аналіз конкретної виробничої ситуації здійснюється на підставі відомих студенту фактів, подій, які мали місце у певних банківських установах. Аналіз проводиться з точки зору забезпечення безпеки діяльності банківської установи. У аналізі має міститись короткий опис ситуації, дата та місце, в яких вона відбувалась, опис дій представників банківських установ, їх клієнтів, інших осіб та організацій, результат таких дій і висновок автора, у якому він дає власну оцінку подіям, фактам, рішенням та діям відповідних осіб, суб’єктів. Аналіз має містити 10 – 15 стор., бути ґрунтовним та оцінюватись з правових позицій, інтересів суб’єктів, а також а також мети та завдань безпеки.

Студенти можуть запропонувати інші види завдань, зокрема, аналіз досвіду застосування (впровадження) нових форм та методів забезпечення безпеки банківських установ, у тому числі і в зарубіжних країнах, які в обов’язковому порядку обговорюються і погоджуються з викладачем і носять індивідуальний характер.

Виконання завдань самостійної роботи здійснюється в період опанування дисципліни. Виконані роботи студентами очної форми навчання надаються не пізніше ніж за 2 дні до останнього семінарського (практичного) заняття. Надані роботи оцінюються у першому варіанті без їх переробки або доповнення. Роботи, подані не в установлені терміни не розглядаються і не оцінюються. Виконані роботи студентами заочної форми навчання надаються в міжсесійний період навчання.