49. Аналіз розподілу прибутку

Завдання аналізу прибутків банку полягає у виявленні відповідності між розподілом та використанням прибутку з урахуванням результатів роботи персоналу банк. установи. Прибуток, одержаний КБ, розподіляється у такому порядку. перш за всі в бюджет сплачується податок на прибуток. для визначення оподаткованого прибутку прибуток зменшується на суму:

• доходів у вигляді дивідендів;

• процентів, одержаних за акціями, облігаціями та ін.. ЦП, що належать банку;

• доходів, одержаних від пайової участі в діяльності інших під-ств;

• відрахувань у резервний фонд та інші фонди до досягнення розмірів цих фондів;

• пільг, наданих відповідно до чинного законодавства.

Чистий прибуток визначається як різниця між прибутком звітного року і величиною податку з урахуванням пільг. Його розподіл в банку відбувається наступним чином:

1) Прибуток, що капіталізується (нерозподілений):

• формування рез. фондів;

• кошти, спрямовані на розвиток банку.

2) Прибуток, що споживається (розподілений):

• виплата дивідендів;

• матеріальне стимулювання і соціальне забезпечення персоналу.

У процесі аналізу розподілу прибутку баку вивчають виконання плану щодо використання прибутку (фактичні дані звітного року про використаний чистий прибуток за всіма напрямами порівнюють з даними плану, з даними минулого року). При аналізу формування фондів необхідно визначити, наскільки і за рахунок яких факторів змінилась їх величина. основними факторами, що визначають розмір відрахувань у фонди накопичення та споживання, є зміни суми чистого прибутку та коефіцієнт відрахувань в них. Також потрібно вивчити динаміку частки прибутку, яка направлена на виплату дивідендів по акціях, самофінансування, фонд соц.. споживання, матеріальне заохочення працівників. Порядок розподілу прибутку визначається загальними зборами акціонерів на рік наперед, а підсумковий розподіл прибутку затверджується зборами акціонерів за підсумками року.

Розподіл прибутку здійснюється згідно із спеціально розробленою політикою банку, основу якої складає дивідендна політика.

Основними факторами, які впливають на розподіл прибутку банку, є:

1) Зовнішні – ті, що обмежують можливості банку стосовно вибору пропорцій розподілу прибутку:

• правові фактори (вимоги до капіталу, мін. фіксований розмір відрахувань у рез. фонди тощо);

• податкова система;

• ринкова норма прибутку на інвестований капітал;

• темп інфляції.

2) Внутрішні - ті, що обмежують можливості банку стосовно вибору пропорцій розподілу прибутку:

• рівень рентабельності банку;

• необхідний обсяг інвестицій в банк;

• рівень ризику операцій, що здійснюються;

• рівень поточної платоспроможності банку.

дохід від послуги; НА — норма амортизації капітальних вкладень на дану послугу; К — капітальні вкладення на дану послугу; В_п — планові поточні витрати на дану послугу.

Строк окупності продукту (точка беззбитковості) визначається за формулою:

Т = П_п / К,

де Т — термін окупності проекту впровадження нового банківського продукту; К — капітальні вкладення.

При цьому слід врахувати додатковий ефект, що може з’яви­тися при наданні інших послуг: додаткові доходи від «крос-продажу» інших послуг, зменшення витрат на інші послуги (наприклад, банкомати зменшують потреби банку в машинах для перерахунку банкнот).

Аналіз прибутковості обслуговування клієнтів дає можливість визначити її за особливо важливими для банку клієнтами, підібрати для них необхідні і водночас прибуткові для банку продукти. Якщо всі клієнти приносять для банку приблизно однакові прибут­ки, то банку слід розвивати стратегію «масового» їх обслуговування. Якщо більшу масу прибутків дають окремі клієнти, то необхідно розвивати індивідуальні підходи до їх обслуговування.

Прибуток від обслуговування клієнта розраховується за тією самою схемою, що і від надання банківського продукту. Специфіка розрахунку полягає в тому, що до складу доходів від обслуговування клієнта слід включити додаткові чисті доходи, які розраховуються як різниця між доходом, який може отримати банк від використання ресурсів, створених клієнтом, та сплачених йому відсотків за користування залишками його коштів:

Д_чд = В_к · З – В_с,

де Д_чд — додатковий чистий дохід від користування залишками коштів на рахунках клієнта; В_к — середня відсоткова ставка за активними операціями у валюті (валютах), в якій клієнт тримає кошти (відсотки / 100); З — середньодобовий залишок коштів на рахунку(ах) клієнта у відповідній валюті, грн; В_с — сплачені клієнту відсотки за користування його коштами за відповідний період, грн.

Плануючи обсяги прибутків від впровадження нових послуг, необхідно обрахувати планові доходи та витрати на даний банківський продукт. При цьому капітальні витрати переносяться на собівартість частинами, згідно з нормами амортизації, а поточні витрати будуть складатися з прямих та непрямих:

П_п = Д_п – (НА · К + В_п),

де П_п — плановий прибуток від нової послуги; Д_п — плановий