logo
ризик - екзамен

39. Асиметрична інформація в контексті ринкового ризику.

АСИМЕТРИЧНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ - ситуація на ринку в процесі укладання договорів (угод), за якої окремі учасники угоди володіють важливою інформацією, що безпосередньо стосується предмета угоди. За цих умов рівень невизначеності в прийнятті рішень для одних учасників суттєво вищий, ніж для інших. Асиметричність інформації зумовлена самим принципом протистояння внутрішнього й зовнішнього середовищ організації: володіння вірогідною й відносно вичерпною інформацією дає можливість організації контролювати параметри внутрішнього середовища, а нестача такої інформації призводить до врахування параметрів лише зовнішнього середовища.

У 2001 році Нобелівську премію в галузі економіки було вручено одразу трьом американським економістам - Джорджу Ейкерлофу, Майклу Спенсу і Джорджу Стігліцу - за їхній аналіз ринків з асиметричною інформацією. Асиметричністю в розподілі інформації називається така ситуація, коли частина учасників ринку володіє інформацією, якою не володіють інші зацікавлені особи. Саме вона є серйозною причиною породження невизначеності ефективного використання засобів і ресурсів.  

Асиметрія інформації - це положення, при якому одна частина учасників ринкової угоди має важливу інформацію, а інша частина її немає.

Асиметрія інформації зменшує ефективність ринку в цілому. Для усунення інформаційної асиметрії можуть використовуватися різноманітні методи та способи.

Для зниження морального ризику страхові компанії:

Важливою мірою боротьби з асиметрією інформації і моральним ризиком є ринкові сигнали

Одним зі способів усунення асиметрії інформації може бути спеціальні форми ринку.

Типовим ринком, на якому швидко вдається ліквідувати асиметрію інформації, є аукціон.

Досить важливою проблемою пов’язаною з асиметрією інформації, що потребує державного втручання є регулювання економічної діяльності фірм монополістів, особливо так званих, природних монополістів. По-перше, доступ до інформації асиметричний, і регульована компанія за будь-яких умов краще, ніж регулятор, знає, наскільки її витрати близькі до оптимальних. По-друге, ця інформація неповна, бо ніхто, зокрема й сама компанія, за відсутності конкуренції, не знає, який потенціал для скорочення витрат вона має.

За таких обставин єдиною можливістю для регулятора оцінити ефективність витрат тієї або іншої компанії залишається здійснення порівняльного аналізу між нею та іншими такими компаніями. Порівнювати можна і реальні компанії, і моделі середньої або ефективної компанії, побудовані за даними всієї вибірки аналогічних компаній у галузі (наприклад, водоканалів або енергопостачальних компаній).

Асиметрія ринкової інформації приводить до того, що покупець дуже часто не володіє повною інформацією про пропонований товар або послугу. У практичному плані це вирішується за допомогою законодавства про захист прав споживачів. Дане законодавство повинне містити механізм, який би дозволяв споживачеві одержувати максимум можливої інформації про послугу, а у випадку одержання збитку від неякісного товару - права на матеріальну і моральну компенсацію.

Таким чином, можна зробити висновок, що проблема асиметрії ринкової інформації вимагає державного регулювання через спеціальне законодавство про захист прав споживачів, про страховий бізнес (де ця проблема теж досить гостра), яке б прагнуло якби не цілком усунути асиметрію, те хоча б звести до мінімуму.

Від того, наскільки вдало вдається усунути інформаційну асиметричність залежить ефективність ринкового виробництва, розподілу благ та використання ресурсів.