9.9. Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики
Положенням «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» (затверджено постановою Правління НБУ від 27.03.98 за № 122) та доповненнями до нього (постанова Правління НБУ від 16.12.98 за № 520) визначено порядок створення загальних та спеціальних резервів і погашення безнадійної кредитної заборгованості за рахунок коштів цих резервів.
Облік збільшення та зменшення суми резервів проводиться за такими рахунками:
7701 | Відрахування резервів під заборгованість інших банків |
7702 | Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам |
Комерційні банки створюють резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах за винятком бюджетних кредитів, а також кредитів між установами в системі одного комерційного банку.
Обсяг резервів визначається відповідно до загальної кредитної заборгованості за кожною групою кредитів, класифікованих за ступенем ризику з урахуванням коефіцієнтів ризику та щокварталу уточнюється. Для нарахування резервів комерційний банк проводить оцінювання кредитної заборгованості. До уваги береться:
- фінансовий стан позичальника;
- платіжна дисципліна при погашенні основної суми боргу та процентів за кредитом.
Для оцінки фінансового стану позичальника проводиться аналіз діяльності за напрямками, що рекомендовані Положенням, та вивчаються резерви щодо його поліпшення. Отримані результати поділяють позичальників на такі класи:
«А» — фінансова діяльність здійснюється на рівні, що забез- печує високу дохідність, прибутковість операцій, більше того, наявні резерви щодо підтримки фінансового стану на цьому рівні досить великі, а отже, імовірність непогашення позики зводиться до мінімуму.
«Б» — фінансова діяльність забезпечує добрі результати, про- те резерви щодо утримання її на відповідно високому рівні вже вичерпані.
«В» — фінансова діяльність визначається як задовільна, проте відстежується чітка тенденція до погіршення.
«Г» — фінансова діяльність досить нерівномірна щодо результатів. За короткі періоди часу прибутки змінюються на збитки.
«Д» — за результатами діяльності чітко відстежуються збитки, а отже, ні основна сума боргу за кредитом, ні проценти сплачені не будуть.
Платіжна дисципліна позичальників може бути доброю, слабкою та недостатньою.
Доброю вона визначається за таких умов: заборгованість за кредитом та проценти сплачуються своєчасно або в разі однієї пролонгації терміном, що не перевищує 90 днів.
Слабкою — за умови, що прострочення заборгованості за кредитом та процентами за ним становлять не більше 90 днів. Допускається також пролонгація кредиту терміном понад 90 днів, за умови, що проценти сплачуються своєчасно.
Недостатньою — у разі прострочення платежу за кредитом та за процентами понад 90 днів або щодо пролонгованої позики понад 90 днів, але в разі несплати процентів.
Під час визначення обсягу резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість:
- гарантій (Кабінету Міністрів України, банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А (див. дод. 16);
- застави (грошових вкладів і депозитів позичальника, які розміщені в банку, що надає кредит).
Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається комерційним банком при кредитуванні за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна в разі невиконання позичальником своїх зобов’язань. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України «Про заставу».
У розрахунок розміру резерву за кредитами, класифікованими як «стандартні», вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається в розмірі не більш як 50 % у вартості, визначеної договором застави.
За кредитами, що класифіковані як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається в розмірі розрахунку резерву згідно з графіком:
Період | Частка, %, вартості застави, що береться до розрахунку |
01.04.1999 | 50 |
01.07.1999 | 40 |
01.10.1999 | 20 |
01.01.2000 | 20 |
01.04.2000 | 0 |
За кредитами, класифікованими до 01.07.99 як «безнадійні», при визначенні розміру резерву встановлюється такий порядок врахування вартості застави:
- за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) становить до 180 днів, до розрахунку резерву беруть не більш як 20 % вартості майна та майнових прав, визначеної договором застави;
- за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) перевищує 180 днів; резерв формується на всю суму основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави.
За кредитами, класифікованими з 01.07.99 як «безнадійні», банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до цієї категорії, незалежно від наявності застави.
У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, визначеної договором застави, але не більш як реальна (ринкова) вартість. Ураховуючи зміни кон’юнктури ринку, комерційний банк зобов’язаний щоквартально, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.
Якщо комерційні банки не проводять перегляд вартості заставленого майна відповідно до встановлених строків, резерв формується на всію суму основного боргу за кредитами, незалежно від наявності застави.
Викладений матеріал дає основу класифікувати кредитний портфель банку за такими групами.
Погашення заборгованості | Добре | Слабке | Недостатнє |
Фінансовий стан |
|
|
|
А | Стандартний | Під контролем | Субстандартний |
Б | Під контролем | Субстандартний | Сумнівний |
В | Субстандартний | Сумнівний | Безнадійний |
Г | Сумнівний | Безнадійний | Безнадійний |
Д | Безнадійний | Безнадійний | Безнадійний |
При класифікації кредитів за ступенем ризику та віднесенні їх до відповідної групи при розрахунку резерву за врахованими векселями, факторингом до уваги береться лише один критерій, а саме — погашення позичальником заборгованості.
Стандартною визнається заборгованість, за якою термін погашення (або повернення), передбачений угодою, ще не настав.
Сумнівною — заборгованість:
- за опротестованими векселями з терміном прострочки не більш як 30 днів;
- за факторинговими операціями — не більш як 90 днів після настання терміну, передбаченого угодою.
Безнадійною — заборгованість:
- за опротестованими векселями з терміном прострочки більш як 30 днів;
- за факторинговими операціями, за якими клієнт не виконав своїх зобов’язань протягом більш як 90 днів після настання терміну платежу за угодою.
При розрахунку обсягу резервів за кожною групою кредитів до уваги береться фактична кредитна заборгованість та затверджений процент відрахувань до резерву, а саме:
2 % — група «стандартні кредити»;
5 % — група «кредити під контролем»;
20 % — група «субстандартні кредити»;
50 % — група «сумнівні кредити»;
100% — група «безнадійні кредити».
Якщо перша група кредитів має назву «стандартні», то решта чотири групи об’єднані спільною назвою «нестандартні».
Отже, резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити). Резерв формується у валюті, в якій враховується заборгованість у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня (%) резерву. Резерв як під стандартну, так і під нестандартну заборгованість формується щокварталу.
До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, які фактично надані, належить заборгованість за балансовими рахунками 1510—1517, 1520—1527, 1581, 1582, 1589, 2000, 2010, 2020, 2027, 2030, 2037, 2040, 2045—2047, 2050, 2055—2057, 2061, 2062, 2065—2067, 2070—2077, 2090—2099, 2100—2107, 2110—2117, 2190, 2191, 2198, 2199, 2200—2207, 2210—2217, 2290, 2291, 2299, 9000, 9002, 9020, 9090, 9091.
Резерв формується головним банком та його філіями. Резерв під стандартну заборгованість за кредитами обліковується на балансі головного банку, а резерв під нестандартну заборгованість — на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).
Резерви поділяються на такі:
- спеціальні резерви, які створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами, дебіторською заборгованістю банків та іншими активами;
- загальні резерви — створюються для відшкодування можливих непередбачених ризиків.
Такий поділ резервів свідчить, що комерційні банки в процесі аналізу ефективності здійснюваних активних операцій, можуть формувати резерви на покриття можливих втрат за активами в національній та іноземній валютах, включаючи розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.
У фінансовому обліку спеціальні резерви створюються за всіма видами активів у необхідних сумах.
У цьому розділі розглядаються питання щодо резервів за можливими втратами за кредитними операціями комерційних банків.
Спеціальні резерви обліковуються на контрактивних рахунках:
- Групи 159 — балансові рахунки: 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»; 1591 «Резерви під стандартну заборгованість інших банків». Названі рахунки є контрактивними до рахунків розділу 15 «Кошти в інших банках».
- Групи 240 — балансові рахунки: 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»; 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам». Ці рахунки є контрактивними до рахунків розділів 20 «Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності», 21 «Кредити, які надані органам загального державного управління», 22 «Кредити, які надані фізичним особам».
У фінансовому обліку відрахування до резерву у повному обсязі визнається витратною статтею. Відрахування до резервів супроводжується відповідними бухгалтерськими проведеннями:
а)
Дебет | 7701 | Відрахування у резерв під заборгованість інших банків |
Кредит | 1590 | Резерви під нестандартну заборгованість інших банків |
Кредит | 1591 | Резерви під стандартну заборгованість інших банків |
б)
Дебет | 7702 | Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам |
Кредит | 2400 | Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам |
Кредит | 2401 | Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам |
Зменшення розрахункової суми резервів здійснюється кредитуванням рахунків групи 770 «Відрахування в резерви». До 1 січня 1999 року така операція проводилася записами за рахунками 671 групи «Зменшення резервів за заборгованістю», що постановою Правління НБУ від 16.12.98 за № 520 виключена з діючого Плану рахунків.
Отже, при зменшенні розрахункового розміру спеціальних резервів (під стандартну та під нестандартну заборгованість), в обліку проводиться запис:
Д-т Рахунок (контрактивний) сформованого резерву
К-т Рахунки 770 групи «Відрахування в резерви».
У разі формування резервів в іноземній валюті бухгалтерські записи виконуються з урахуванням офіційного курсу на день операції. Резерви формуються за кожною валютою окремо. Переоцінка резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».
Списання безнадійних активів можливе таким чином:
- методом створення резервів — за дебетом контрактивних рахунків сформованих резервів;
- методом прямого списання — за дебетом групи рахунків 771 «Списання безнадійних активів».
Згідно із зазначеними методами відображається в обліку повернення раніше списаних сум безнадійної заборгованості:
- за кредитом рахунків 770 «Відрахування в резерви»;
- за кредитом групи рахунків 771 «Списання безнадійних активів» (за умови, що повернення здійснюється протягом звітного ро- ку) або за кредитом групи рахунків 671 «Повернення списаних активів» (за умови, що повернення проводиться у наступному після звітного році).
При списанні безнадійної заборгованості за рахунок резервів, — виконуються записи:
Д-т Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву
К-т Відповідний рахунок сумнівної заборгованості.
Списана безнадійна заборгованість за рахунок спеціальних резервів обліковується за групою позабалансових рахунків 961 «Борги, списані у збиток». При цьому здійснюються про- ведення:
Д-т 961 Борги, списані у збиток
К-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98.
Повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованості:
Д-т Кореспондентський рахунок, рахунок клієнта
К-т 770 Відрахування в резерви.
Одночасно здійснюється проведення за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Борги, списані у збиток».
Після закінчення строку позовної давності, якщо списаний актив не було повернено, здійснюється аналогічне проведення.
Коли використовується метод прямого списання збитки, що фактично виникли за активами, за якими не було попередньо сформованих резервів, списуються безпосередньо на рахунок витрат такими бухгалтерськими проведеннями:
Д-т 771 Списання безнадійних активів
К-т Сумнівна заборгованість.
Списана безнадійна заборгованість враховується за групою позабалансових рахунків 961 «Борги, списані у збиток». При цьому здійснюються проведення:
Д-т 961 Борги, списані у збиток
К-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98.
Повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованості:
Д-т Кореспондентський рахунок, рахунок клієнта
К-т 771 Списання безнадійних активів (якщо повернення здійснюється протягом поточного року)
К-т 671 Повернення списаних активів (якщо повернення здійснюється в наступному році).
Одночасно здійснюється проведення за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Борги, списані у збиток».
Після закінчення строку позовної давності, якщо списаний актив не було повернено, здійснюється аналогічне проведення.
Розглянемо приклад.
Станом на 01.12.98 кредитний портфель банку (кредити, надані клієнтам) сформовано за такими групами:
Групи кредитів | Сума, грн. | Процент ризику | Сума резерву, грн. |
Стандартні | 10000 | 2 | 200 |
Субстандартні | 5000 | 20 | 1000 |
Сумнівні | 2000 | 50 | 1000 |
Усього: | 17000 |
| 2200 |
Формування резерву:
Д-т 7702 Відрахування до резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 200 грн.
К-т 2401 Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 200 грн.
Д-т 7702 Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 2000 грн.
К-т 2400 Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 2000 грн.
Протягом місяця:
- 05.12.98 банк видав нових кредитів на суму 2000 грн.;
- 10.12.98 поліпшився фінансовий стан позичальника, тому кредит на 800 грн., який був віднесений до «субстандартних» кредитів, перенесено до категорії «стандартні»;
- 15.12.98 банк визнав безнадійним щодо повернення кредита на суму 1000 грн., який був віднесений до категорії «сумнівні».
Бухгалтерські проведення із списання безнадійної заборгованості за рахунок резервів за станом на 15.12.98:
Д-т 2400 Резерви під нестандартну заборгованість клієнтів за кредитами, які надані клієнтам 1000 грн.
К-т Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 1000 грн.
Одночасно здійснюється проведення за дебетом позабалансового рахунку:
Д-т 9611 Борги клієнтів, які списані у збиток 1000 грн.
К-т 9910 Контррахунок 1000 грн.
Таким чином, за станом на 01.01.99, кредитний портфель (кредити, які надані клієнтам банку) має такий вигляд:
Групи кредитів | Сума, грн. | Процент ризику | Сума резерву, грн. |
Стандартні | 10000 + 2000 + 800 = 12800 | 2 | 256 |
Субстандартні | 5000 – 800 = 4200 | 20 | 840 |
Сумнівні | 2000 – 1000 = 1000 | 50 | 500 |
Безнадійні | 1000 | 100 | 1000 |
Всього: | 19000 |
| 2596 |
05.01.99 банк, переглянувши свій кредитний портфель, виконує таке бухгалтерське проведення:
Д-т 7702 Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 56 грн.
К-т 2401 Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 56 грн.
розрахунок: (256 – 200);
Д-т 7702 Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 340 грн.
К-т 2400 Резерви під нестандартну заборгованість клієнтів за кредитами, які надані клієнтам 340 грн.
розрахунок: (2000 – 840 – 500 – 1000).
25.01.99 частково повернено кредит, списаний як «безнадійний» у 1998 році, на суму 400 грн.
Бухгалтерське проведення за повернення кредиту 25.01.99:
Д-т Кореспондентський рахунок, рахунок клієнта 400 грн.
К-т 7702 Відрахування до резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 400 грн.
Одночасно здійснюється таке проведення:
Д-т 9910 Контррахунок 400 грн.
К-т 9611 Борги клієнтів, які списані у збиток 400 грн.
Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується комерційним банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Наведемо окремі вимоги.
Якщо опротестований у неплатежі вексель залишається не- погашеним протягом 30 календарних днів із дня його опротестування і векселеодержувач порушив справу щодо банкрутства вексе- ледавця в Арбітражному суді, безнадійна заборгованість за кредитними угодами списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.
Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку після прийняття Арбітражним судом рішення про визнання позичальника банкрутом.
Якщо комерційний банк надає кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство до часу укладення кредитної угоди, а інформація про порушення цієї справи була оприлюднена (за винятком випадків надання кредитів у межах процедури санації позичальника під заставу корпоративних прав), безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок резерву під стандартну заборгованість комерційного банку.
Комерційний банк може самостійно здійснити списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну заборгованість відповідно до рішення Правління банку (за наявності оформленого у встановленому порядку протоколу засідання), але не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана безнадійною.
Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок резерву під нестандартну заборгованість здійснюється за рішенням правління комерційного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.
Комерційні банки зобов’язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної давності.
Якщо протягом строку позовної давності комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансу.
Загальні резерви формуються за рішенням загальних зборів банку на різні види ризиків за рахунок прибутку, який залишився після сплати дивідендів таким проведенням:
Д-т 5040 Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження
К-т 5020 Загальні резерви.
Протягом року (після затвердження прибутку акціонерами банку), залежно від розміру резерву та його призначення, можуть бути здійснені проведення на його поповнення або зменшення:
Д-т 5030 Прибутки чи збитки минулого року
К-т 5020 Загальні резерви;
або навпаки.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» окреслено межу відображення відрахувань до резервів у складі валових витрат банку, а саме: 40 % — до 31.12.99; 30 % — до 31.12.2001; 20 % — починаючи з 01.01.2002. Cаме тому опера- ції з формування резерву відображаються як у фінансовому облі- ку, так і в податковому. Але, незважаючи на джерело форму- вання спеціального резерву, його облік залишається незмінним, оскільки всі витрати знаходять своє відображення у звіті про прибутки та збитки, незалежно від того, підлягають вони оподаткуванню чи ні. Обсяг сформованого резерву зменшує облікову вартість відповідного активу, відтак зменшується на відповідну суму і валюта балансу. У цьому розділі йшлося про кредитний портфель банку. Схематично розглянуте положення відносно рахунків резервів ілюструє рис. 9.1.
Актив | Зобов’язання |
| Капітал |
Контрактивні рахунки резервів за кредитами (1590, 1591, 2400, 2401) |
|
Рис. 9.1. Вплив контрактивних рахунків резервів на валюту балансу
Як видно, реалізація нового інструменту облікової політики банків, — методу резервів — забезпечує відображення у фінансовій звітності банку реального стану кредитного портфеля комерційного банку.
РОЗДІЛ 10. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ УСТАНОВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Для успішної діяльності комерційних банків у конкурентному середовищі неодмінно слід нарощувати обсяги активних операцій, оскільки саме їх здійснення забезпечує отримання прибутку, а отже, і зростання капіталу банку. Водночас власних коштів банку замало для розширення кредитних вкладень, проведення операцій на фондовому фінансовому та валютних ринках. Майже всю потребу у грошових ресурсах банки покривають за рахунок залучених коштів. Традиційно найбільша частка у структурі залучених коштів припадає на депозити. Операції із залучення банком коштів на депозит являють собою пасивні депозитні операції.
Депозитна операція може приносити банку прибуток за умови, що її здійснено як активну, тобто як операцію з розміщення банком коштів на депозит. Отже, депозитом вважають залучені або розміщені кошти на визначених угодою умовах повернення з виплатою (або сплатою) процентів чи на безпроцентній основі.
Депозитні операції належать до вельми поширених операцій банку. Їх можна також вважати суто банківськими операціями.
У цьому розділі розглядатимуться такі питання.
1. Бухгалтерський облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом.
2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту.
- 1) Балансові (реальні) рахунки.
- 2) Тимчасові рахунки.
- 1.2. Методологічні основи фінансового обліку в банках
- 1.3. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- 1.4. Становлення та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
- 1.5. Зміст програми реформування бухгалтерського обліку в банківських установах України
- 2.2. Структура класів Плану рахунків
- 3.2. Ведення параметрів контрагентів банку
- 3.3. Параметри документів
- 3.4. Параметри договорів та аналітичних рахунків
- 4.2. Організація міжбанківських розрахунків
- 4.3. Механізм кореспондентських відносин між банками
- 4.4. Виконання ухвал судів щодо арешту грошових коштів комерційних банків
- 5.2. Відкриття поточних рахунків фізичним особам
- 5.3. Режим функціонування рахунків типу «н», типу «п»
- 5.4. Особливості відкриття рахунків військовим частинам, установам, підприємствам та організаціям
- 5.5. Відкриття уповноваженими банками України рахунків в іноземній валюті
- 5.6. Режим вкладних (депозитних) і поточних рахунків в іноземній валюті
- 5.7. Переоформлення та закриття рахунку
- 6.1. Організація роботи касового апарату банку
- 6.2. Порядок здійснення касових операцій прибутковими касами
- 6.3. Порядок здійснення операцій вечірніми касами
- 6.4. Організація і порядок роботи каси перерахування
- 6.5. Порядок виконання операцій видатковими касами
- 6.6. Порядок заключення операційної каси
- 6.7. Підкріплення операційних кас комерційних банків
- 6.8. Правила виконання касових операцій
- 7.1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів
- 7.2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- 7.3. Порядок здійснення розрахунків чеками
- 7.4. Розрахунки акредитивами
- 7.5. Розрахунки платіжними вимогами без акцепту платників та безспірне списання (стягнення) коштів
- 8.1. Облік доходів (витрат) банку
- 8.2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат комерційного банку
- 8.3. Облік операцій з нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість
- 8.4. Облік капіталу комерційного банку
- 9.1. Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
- 9.2. Облік операцій за овердрафтом
- 9.3. Облік операцій репо
- 9.4. Облік факторингових операцій
- 9.5. Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів
- 9.6. Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій
- 9.7. Облік операцій з кредитування на підставі документарного акредитиву
- 9.8. Облік застави
- 9.9. Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики
- 10.1. Бухгалтерський облік номіналу депозиту на нарахування процентів за депозитом
- 10.2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту
- 11.1. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що входять до портфеля цінних паперів банку на продаж
- 11.2. Облік вкладень банку у боргові цінні папери з метою продажу
- 11.3. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані та дочірні компанії
- 11.4. Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції
- 11.5. Облік власних боргових зобов’язань комерційного банку
- 11.6. Облік операцій з борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України
- 11.7. Облік приватизаційних цінних паперів
- 11.8. Розмежування у фінансовому та податковому обліку операцій комерційних банків з державними цінними паперами
- 1. Операції комерційних банків з емітованими цінними паперами та відображення їх у фінансовому та податковому обліку
- 2.Операції комерційних банків з цінними паперами, емітованими іншими юридичними особами та їх відображення у фінансовому та податковому обліку
- 3. Інші операції комерційних банків із цінними паперами та їх відображення у фінансовому й податковому обліку
- 12.1. Операції та їх класифікація
- 12.2. Характеристика рахунків для запису валютної позиції
- 12.3. Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються за дорученням клієнтів банку
- 12.4. Облік міжбанківських обмінних операцій в іноземній валюті
- 12.5. Облік операцій з пластиковими картками та дорожніми чеками
- 12.6. Облік інших операцій в іноземній валюті
- 2. Облік операцій за внесками в іноземній валюті до статутного фонду.
- 13.1. Класифікація основних засобів та їх вартісна оцінка
- 13.2. Бухгалтерський облік власних основних засобів
- 13.3. Облік власних нематеріальних активів
- 13.4. Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів
- 13.5. Порядок проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку
- 14.1. Характеристика лізингових операцій
- 14.2. Облік операцій з фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача
- 14.3. Облік операцій з оперативного лізингу
- 132 Довгострокові кредити, які отримані від Національного банку України
- 141 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
- 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції
- 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України
- 150 Кошти до запитання в інших банках
- 151 Строкові депозити, які розміщені в інших банках
- 152 Кредити, які надані іншим банкам
- 203 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями
- 204 Кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями
- 205 Кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями
- 206 Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб’єктам господарської діяльності
- 210 Кредити, які надані центральним органам державного управління
- 211 Кредити, які надані місцевим органам державного управління
- 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам загального державного управління
- 220 Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам
- 221 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам
- 253 Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України
- 254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів
- 255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів
- 256 Кошти позабюджетних фондів
- 257 Кошти до виплати
- 260 Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності
- 292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку
- 3 Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання
- 310 Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж
- 311 Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж
- 319 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж
- 320 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції
- 321 Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції
- 391 Розрахунки з небанківськими структурними підрозділами, що знаходяться на кошторисному фінансуванні банків
- 602 Процентні доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності
- 603 Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління
- 604 Процентні доходи за кредитами фізичним особам
- 605 Процентні доходи за цінними паперами
- 608 Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку
- 609 Інші процентні доходи
- 610 Комісійні доходи за операціями з банками
- 611 Комісійні доходи за операціями з клієнтами
- 680 Непередбачені доходи
- 7 Витрати
- 700 Процентні витрати за коштами, отриманими від Національного банку України
- 701 Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків
- 771 Списання безнадійних активів
- 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відіслані
- 972 Документи з приватизації — майнові сертифікати
- 973 Документи з приватизації — земельні бони
- 974 Інші розрахунки
- 975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати
- 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку
- 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі
- 980 Документи за розрахунковими операціями